Організація роботи журналістів у редакційних підрозділах – Частина 2

27 Квітня, 201211:31 pm

0


Організація роботи журналістів у редакційних підрозділах – Частина 2

Організація роботи журналістів у редакційних підрозділах – Частина 2

Основною вимогою до власного кореспондента є універсальність, яка передбачає володіння всіма жанрами публіцистики, уміння виступати в різних тематичних напрямах, а також добре організовувати і формувати власний актив.

Особливості роботи власкора полягають насамперед у тому, що він працює на відстані від центрального апарату редакції і часто змушений сам приймати рішення, безпосередньо пов’язані з його діяльністю. Це вимагає від редакції використання різних форм керівництва роботою власкора.

Формування мережі громадських власкорів має особливе значення для діяльності редакцій періодичних видань на сучасному етапі, коли вони не в змозі утримувати у штаті власних кореспондентів.
Ефективність праці журналіста в редакції залежить від організації його роботи на робочому місці. На сьогодні основним знаряддям праці журналіста став персональний комп’ютер, який дає можливість у дуже короткий термін отримувати, обробляти і зберігати інформацію. Саме за його допомогою журналіст має можливість дістатися до великої кількості баз даних, Internet, отримувати інформацію в електронному вигляді від установ, що розсилають її у мережі.

Особливу увагу студентів треба звернути на питання створення здорового психологічного клімату в колективі редакції, бо його недооцінювання може призвести до серйозних наслідків. Нездоровий соціально-психологічний клімат у колективі безпосередньо впливатиме не тільки на атмосферу всередині редакції, а й на якість журналістських матеріалів. Сучасні видання намагаються створювати редакційний колектив на західному прикладі побудови єдиної команди (team) – за принципом об’єднання людей, що працюють заради спільної справи. Такий принцип спрацьовує там, де потрібні не просто підлеглі, а однодумці, віддані певній ідеї. Саме так можна докорінно змінити підхід до питання створення редакційного колективу, запозичений ще за часів тоталітаризму.

Організація індивідуальної роботи журналіста. Вивчаючи це питання, студент отримує уявлення про різноманітні аспекти організації праці журналіста. Передусім – про планування його індивідуальної роботи. План роботи журналіста – це дуже важлива ланка системи редакційного планування. Важливо зрозуміти особливості структури такого планування, з чого воно складається.

Процес збору інформації не можна собі уявити без спілкування журналіста з людьми – носіями інформації, свідками фактів, подій, явищ. В. Лизанчук і О. Кузнєцова у своєму посібникові “Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці” називали такі психологічні координати майстерності журналіста в його професійному спілкуванні: “Евристичність – уміння бачити неочевидні проблеми; відкритість – здатність сприймати будь-яку інформацію з гуманістичної точки зору; мобільність –уміння переходити зі своєї галузі роботи у суміжні й вирішувати завдання, що там виникають; симультанність – уміння боротися з упередженістю, в тому числі й власною; предикаторність – здатність передбачати розвиток явища або процесу”.

Студенти знайомляться з методами збору, фіксації та зберігання інфор-мації, які використовує журналіст (у тому числі інтерв’ю як найбільш поширеного методу), застосування записника, досьє, картотеки, довідкової літератури тощо. Велике значення в організації праці журналіста має його особистий архів, у якому можуть зберігатися тематичні досьє, котрі він веде, газетні вирізки, фототека та ін.

І хоч основним чинником, що фіксує інформацію, є пам’ять журналіста та його вміння користуватися записником, у сучасних умовах технічного прогресу студенти повинні мати повне уявлення про інструментарій, який використовує журналіст у своїй роботі – диктофон, магнітофон, фотокамера, відеокамера, відеомагнітофон (в тому числі – цифровий). Роботу сучасного журналіста не можна собі уявити без персонального комп’ютера, який допомагає готувати та зберігати матеріали, є засобом комунікації та одним із важливих джерел інформації (Internet, бази даних на CD-R тощо).

**********

+ відділ – найважливіша творча ланка структури редакційного апарату газети. Виконує редакторську, літературну й масову роботу, регулярно та кваліфіковано висвітлює проблеми свого профілю, здійснює планування, організовує авторський актив, провадить роботу з дописувачами, готує матеріали до друку, забезпечує їхню якість і точність.
+ оглядач – автор узагальнюючих публікацій для газети, журналу або іншого видання. Його виступи, як правило, порушують актуальні проблеми, аналізують численні факти, події.
+ спеціальний кореспондент – штатний або позаштатний співробітник, який виконує спеціальне завдання редакції. Йому доручають розслідування найбільш важливих листів, розробку актуальних, глибоких тем, що не увійшли до плану власних кореспондентів. Керує спеціальними кореспондентами завідувач кореспондентської мережі або відповідальний заступник головного редактора. Спеціальним кореспондентом газети може стати кожен співробітник редакції, якому доручено спеціальне завдання.
+ власний кореспондент – штатний працівник редакції, який з місця свого постійного перебування надсилає до періодичного видання матеріали, здійснює його зв’язок з місцевими організаціями. Власних кореспондентів мають центральні, обласні, деякі міськрайонні газети.