Основні принципи демократії

Травень 2nd, 20139:28 am

0


Основні принципи демократії

Демократія як форма держави і політичного правління має свої принципи функціонування: визнання народу вищим джерелом влади, виборністю керівного составу основних органів держави, рівноправністю громадян, їх правом обирати і бути обраними в усі структури представницької влади, періодичною зміною політичних еліт і лідерів, повагою до прав меншості і підпорядкування меншості більшості. Демократія передбачає політичне різноманіття поглядів, ідей і ідеологічних підходів до рішення суспільних і державних задач. Ця форма правління неможлива без існування конкуренції, тобто наявність опозиції – це обов’язкова умова партійної системи. Всі політичні сили у політичній практиці постійно дотримуються принципу компромісу та консенсусу. Усі громадяни мають рівні економічні, політичні, цивільні, соціальні і культурні права відповідно до міжнародних стандартів, закріпленими в Хартії прав людини (Загальної декларації прав людини 1948 р.), у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року. Найважливішою умовою дотримання демократичних норм є принцип поділу влади, що означає взаємозалежність і взаємообмеження законодавчої, виконавчої і судової гілок влади. У цілому, усі принципи спрямовані на закріплення системи прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.

Неможливо піддати аналізу всі існуючі у реальній дійсності різновиди демократії. Вони зводяться до двух базових теоретичних течій, які були сформовані ще класиками політичної думки – до ліберально-демократичної і соціал-демократичної теорій. Їх головна відмінність міститься у ставленні до людини. Гоббс сформулював просте з виду питання – яким чином людина може захистити свої права і свою свободу у цивільному суспільстві, які вона мала у природньому стані? З точки зору ліберальної теорії держава не повинна втручатися у сферу діяльності автономного індивіда і його добровільних асоціацій, якщо вони не нарушають права іншого індивіда. Суспільство розглядається як сукупність індивідів, які бачуть суспільний інтерес у сумі своїх індивідуальних. Приватне життя цінується і стоїть вище за суспільне. Репрезантивна демократія повинна охороняти інтереси своїх виборців і свободи, які гарантуються правом. Таким чином, держава повинна охороняти в першу чергу право і принцип плюралізму інтересів своїх громадян.

Соціал-демократична теорія відстоює первинність суспільних інтересів, бо людина повинна у своїх діях керуватися інтересами загального блага. Свобода громадянина можлива тільки при дотриманні принципа єдності прав та обов’язків. Мета держави існує не тільки в охороні права, а й в обмеженні права людини на індивідуальні прояви. Людина – істота суспільна і повинна узгоджувати свої інтереси із суспільними нормами моралі. Особи, які керують державою, відповідні перед народом і мають імперативний мандат. У політичному житті єдність народу повинна забезпечуватися солідарними державними інтересами.

Сучасна демократія може існувати тільки в умовах економічного зростання, толерантності до іншої думки, плюралізму культури, активної політичної позиції електорату та поваги до базових демократичних ціннот.