Основи граматичних трансформацій при перекладі слів та словосполучень з іспанської мови

Лютий 15th, 20139:16 am

0


Основи граматичних трансформацій при перекладі слів та словосполучень з іспанської мови

Повністю однакових лінгво-систем не можна знайти навіть в близькоспоріднених мовах. Це тим більше справедливо по відношенню до слов’янської та романської сімей мов. На всіх рівнях мови, як фонетичному, лексичному, так і граматичному вони помітні і є багатоаспектними. Знання цих відмінностей є особливо важливими для студентів міжнародних спеціальностей, для яких переклад служить найважливішим інструментом роботи.

Вивчення способів перекладу мови, а також нову лексику можна вивчати на форумі http://hispaforum.ru. На цьому ресурсі спілкуються тисячі людей, які вивчають іспанську мову, або проживають в країні де ця мова є офіційною.

Незважаючи на загальні схожі риси індоєвропейських мов, конкретні характеристики граматичних явищ в російській, українській і іспанській мовах, які ми розглядаємо, розрізняються досить разюче. При перекладі доводиться враховувати це і здійснювати трансформації, призводячи граматичні категорії однієї мови у відповідність з категоріями іншої мови.

У плані граматики розбіжності полягають:

– В порядку слів у реченні. У російській та українській мовах, у зв’язку з наявністю системи відмінювання, порядок слів більш-менш вільний. В іспанській мові порядок слів є напів-закріпленим: підмет, присудок, другорядні члени речення;

– В положенні іспанських якісних прикметників в препозиції або постпозиції щодо іменника, яке може міняти значення слова або його відтінок. У російській та українській мовах мові прикметники традиційно стоять у препозиції;

– в наявності в досконалого і недосконалого виду дієслова і їх відсутності в іспанській мові, що ускладнює не тільки переклад з російської та української на іспанську мови, але й з іспанської на російську;

– в опущенні і не опущенні займенників у іспанській та російській мовах;

– у відсутності в російській мові такої складної і іноді незрозумілою категорії, як артиклі;

– у відсутності в російській та українській мовах узгодження часів і його присутності в іспанській мові;

– в наявності великої кількості часів в іспанській мові;

– у специфіці активного стану та рідкому вживанні пасивного стану в іспанській мові;

– у найширшому вживанні умовного способу і його форм як у літературній мові, так в розмовній мові;

– у більш продуктивній суфіксації і префіксація в іспанській мові;

– у розгалуженій системі прийменників і прийменникового управління іспанських дієслів, а так само прикметників та іменників;

– в широкій субстантивації інфінітива в іспанській мові;

– у трьох типах умовних речень в іспанській мові, складних як за формою, так і по тимчасовій прив’язці;

– у величезній кількості абсолютних і інших конструкцій з інфінітивом, прислівником і герундієм;

– у специфіці вираження модальності граматичними можливостями.

Кожна з граматичних диференціацій в обох мовах вимагає застосування свого типу граматичних трансформацій. Більш детально про цей феномен і вивчення іспанської мови не забудьте дізнатися на форумі тих, хто вивчає іспанську.

“Автор написаного не відомий” – детально в правилах користування UaStudent.com.