Особливості організації навчального процесу в українських рідних школах Канади

Травень 13th, 201110:44 am

0


Особливості організації навчального процесу в українських рідних школах Канади

Особливості організації навчального процесу в українських рідних школах Канади

На початку XX ст. українські рідні школи в Канаді були однокласними, працював у них один учитель, який проводив заняття одночасно з учнями різних років навчання і з різних українознавчих дисциплін. У класі нерідко перебувало від 20 до 30 дітей, а траплялося, що й удвічі більше. Школа працювала з 17 до 19 години 3-4 рази на тиждень. Спершу вивчалися тільки українська мова, читання та історія України; з середини 20-х років запроваджено вивчення української літератури та культури.

Обов’язковими були також заняття з музики і співів, які проводилися додатково в інші дні. Якщо кількість учнів у школі збільшувалася, то вони ділилися на відділи (класи), яких, залежно від числа дітей, могло бути 4-6. Вони працювали двічі на тиждень по дві години щоденно, але в різні дні. Так що навчання в школі тривало вечорами цілий тиждень. Крім засвоєння українознавчих дисциплін, діти вчилися грати на музичних інструментах — найчастіше на скрипках і мандолінах, а також розучували сценарії до різних свят.

У тих школах, де був кваліфікований учитель, учнів розподіляли по відділах (класах) відповідно до їх навчання в англійській елементарній школі. Тому, починаючи з 30-х років більшість українських рідних шкіл за структурою, а в окремих випадках і за змістом освіти (цілоденні школи), відповідала структурі державних елементарних шкіл. У великих містах, зокрема Вінніпегу, Торонто, Едмонтоні, в цей час працювали 1-2 цілоденні українські школи, навчальні плани яких за структурою співпадали із державними.

Навчальний рік у рідних школах на перших порах починався тоді, коли вдавалося знайти учителя і відкрити школу, а закінчувався також по-різному (все залежало від можливостей учителя, від його уміння порозумітися з громадою та бажання переносити труднощі побутового характеру), але обов’язково іспитом, на якому були присутні члени шкільного комітету та священик. Тих, хто успішно склав екзамен, переводили до наступного відділу.

Зауважимо відразу, що основний предмет рідної школи – це Вивчення української мови. Залежно від складу учнів цей процес мав подвійний характер. В одному випадку треба було вчити мови дитину, яка цю мову знає вже з дитинства, і ці знання потрібно лише поглибити та закріпити набуттям грамоти. Зате в іншому випадку, що мав велике поширення з початку 30-х років, треба було вчити мови дитину, яка зовсім її не знає. У кожному окремому разі застосовувалися різні дидактичні методи, засоби й прийоми.

Навчальний план визначав статус і структуру рідних шкіл та організаційні засади навчального процесу в них. Відповідно до типу рідних шкіл запропоновано навчальний план з річним, місячним і тижневим розподілом годин. Цілком закономірно, що найбільше годин відводилося на вивчення української мови як головної навчальної дисципліни в рідній школі. Із загального обсягу 80 годин 8 виділялося на проведення у жовтні-травні щомісячних контрольних робіт, а решту – на опанування граматики, художніх творів, опрацювання читанок та на вправляння з стилістики.

Серйозною проблемою в діяльності рідних шкіл, як уже зазначалося, завжди була організація навчального процесу безпосередньо у класі. Як правило, вчителеві доводилося проводити заняття у зведених (об’єднаних) класах одночасно з учнями різних років навчання (відділів). Це викликало чималі труднощі у виборі структури уроку, застосуванні методичних прийомів, організації навчальної діяльності школярів.

Слід мати на увазі, що така організація навчальних занять зумовлена тим, що в українських рідних школах учителям доводиться працювати одночасно з двома, а то й трьома відділами, що вимагає від них великих розумових і фізичних зусиль, використання різних форм праці. Щоб досягнути бажаних результатів у навчанні рідношкільників, вони використовують на одному занятті три головні форми навчальної праці: збірну, індивідуальну, самостійну!

Досвід показує, що навчання буде успішним лише тоді, коли всі три форми роботи чергуються на кожному занятті в об’єднаних відділах і при тому, що вони чітко визначені в планах уроку. Повна лекція у зведених відділах містить в собі стільки методичних прийомів, скільки відділів разом вчиться. Однак усі вони мусять бути так побудовані й пов’язані, щоб навчання у кожному відділі відбувалося нормально.

 

Оксана Михавків
Науковий керівник – проф. Руснак І.С.