Пам’ятки чорноліської культури в Середньому Подністров’ї

Травень 25th, 201110:12 am

0


Пам’ятки чорноліської культури в Середньому Подністров’ї

Серед старожитностей ранньозалізного часу, виявлених на території Середнього Подністров’я на особливу увагу заслуговують пам’ятки чорноліської археологічної культури. Останні пов’язуються із одним з найбільш загадкових народів Східної Європи початку І тис до н.е. – кіммерійцями.
Пам’ятки ранньозалізного віку були виявлені в регіоні ще в післявоєнний час, але їх датування та культурна належність не визначалися. В цілому вони були віднесені до перед скіфського часу. Тільки в 70-х pp. XX ст. завдяки роботам експедицій під керівництвом* Л.І. Крушельницької [1, с. 107-130; 2, с.7-12, 138-178] та Г.І. Смірнової [3, с.5-29] встановлено, що цілий ряд поселень і городищ поблизу сіл Оселівка, Комарів, Дністрівка, Непоротово, Галиця. Ломачинці мають усі ошпки чорноліської археологічної культури.
Найбільш масштабні роботи проводилися па поселеннях у Дністрівці та Непоротовому. На цих пам’ятках знайдено цінний археологічний матеріал, який дозволяє прослідкувати основні етапи розвитку та господарської діяльності місцевого населення.
Дослідженнями встановлено, що поселення носіїв культури розташовувалися на перших надзаплавних терасах Дністра і складалися з ряду будівель- житлового, господарського та культового призначення. Основними типами житлових споруд були землянки, напівземлянки та наземні споруди прямокутної, інколи овальної форми. Поряд з ними розташовувалися господарські будівлі, представлені наземними спорудами та ямами-погребами. Тут же розміщувалися майданчики-жертовники та зольники, які мали культове призначення та використовувалися з магічною метою,. л
На високих пагорбах Дністра розташовувалися городища культури, укріплені з напільної сторони двома або трьома системами валів і ровів. На вершинах валів розташовувалися дерев’яні стіни у вигляді частоколу. Більшість городищ були сховищами і використовувалися тільки під час небезпеки. Але на окремих із них, зокрема, в Галиці простежено потужний культурний шар. Можливо, що там постійно перебували представники родової та племінної верхівки.
Поховальні пам’ятки носіїв культури представлені ґрунтовими некрополями, де хоронили рядове населення, та курганними некрополями. В останніх виявлені поховання, які супроводжуються предметами озброєння та спорядження вершника і коня. ОчевйднйГв” них були поховані представники соціальної верхівки.
В старожитнбстях’ культури виявлено різноманітний речовий інвентар. Найбільшу категорію знахідок складає глиняний посуд, який поділяється на’ кухонний і столовий. Більшість знайдених посудин (тюльпаноподібні горщики, амфороподібні посудини, вазиу глечики, кухлики, піксіди, миски) декоровані пружками, гудзами, штампованим та прокресленим орнаментом у вигляді різноманітних композицій.
Інші категорії знахідбк представлені кремінними та кам’яними знаряддями праці. Це бойові циліндричні молоти, різноманітні серпи, ножеподібні пластини, долота, наконечники стріл, точильні бруски. У носів культури широко використовувалися знаряддя, виготовлені з кістки та рогу (проколки, псалії). Досить мало на пам’ятках культури знайдено металевих речей. До них відносяться залізні наконечники списів, ножі, предмети пов’язані з спорядженням коня тощо. Речі з міді та бронзи представлені, переважно,’ різноманітними прикрасами. Аналіз матеріалів з пам’яток ‘чорноліської культури в Середньому Подністров’ї дозволяє датувати їх у межах кінця ГХ – VTTI ст: до н.е.

Юлія Федоряк
Науковий керівник – доц. Пивоваров С.В.

Використана література:
1. Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи. – К.: Наукова думка,
:   1985.
2. Крушельницька Л.І. Чорноліська культура Середнього Подністров’я. – Львів, 1998.Смирнова Г.И. Поселение у с. Днестровка – памятник чернолесской культурі на Днестре // Археологический сборник. – Л.: Искусство, 1985. – Т. 26.