Періодичне видання та його аудиторія

Квітень 30th, 20128:09 am

0


Періодичне видання та його аудиторія

Ринок користувачів інформації. Вивчення ринку – одна з головних проблем бізнесу, в тому числі й інформаційного. Дослідження аудиторії необхідне насамперед для з’ясування її потреби в тій або іншій інформації, виявлення реальних та потенційних користувачів видань, пошук, у зв’язку з цим, власної інформаційної ніші. Саме цим займається спеціальний редакційний відділ – служба маркетингу.

Серед завдань служби маркетингу – визначення потенційної аудиторії видання, тобто відомостей про можливу кількість читачів, структуру населення того регіону, де буде розповсюджуватися або вже розповсюджується видання. Саме на основі цих відомостей будується оптимальна модель видання, що бере до уваги всі групи аудиторії, всі можливі напрями публікацій. Реальна аудиторія видання дає для редакції таку життєво важливу інформацію: кількість людей, що читають газету; кількісні показники аудиторії, що передплачує та купує газету; конкретні соціальні характеристики цих читачів (професія, вік, національність, освіта тощо).

Життя змушує видання крокувати в ногу з ринком користувачів інформації, шукати нові й нові форми свого просування на ринок. Як зазначає А. Грабельников у посібнику “Работа журналиста в прессе”, найбільш ефективними видами такого просування, наприклад, для спеціалізованих видань є:

– персональні продажі (усна презентація продукту потенційним покупцям з метою продажу), коли рекламні агенти паралельно зі збором реклами займаються розповсюдженням свого видання;
– формування громадської думки про газету або журнал (не особисте стимулювання попиту на товар або послугу за допомогою розміщення комерційно або суспільно важливих новин у ЗМІ, які не оплачує конкретний спонсор) за допомогою доброзичливих відгуків про них авторитетних осіб, установ;
– безкоштовна розсилка перших номерів;
– виставка номерів видання в бібліотеках;
– розробка та випуск фірмових календарів з торговельною маркою видання.
Все це дозволяє реалізувати такі функції просування:
– створення образу престижності видання;
– формування образу інноваційності для редакції і її продукції;
– інформування про характеристики видання;
– закріплення у свідомості користувачів відмітних рис даного видання;
– створення сприятливої інформації про видання порівняно з конкурентами.

Робота з редакційною поштою. Листи до редакції – важлива форма зв’язку друкованого органу з аудиторією, засіб самоконтролю діяльності редакційного апарату, підтвердження збереження авторитету преси. Значення листів полягає в тому, що вони є носіями інформації особливого характеру – такої, яка надходить від самого об’єкта впливу.

Листи до редакції є показником демократизму преси, свідченням її зв’язку з аудиторією. Саме листи до редакції забезпечують демократичне право кожної людини на вільне висловлення власної думки, привертання уваги до нерозв’язаних проблем сучасності. Це право гарантоване Конституцією України та низкою міжнародних міждержавних актів та декларацій.

Цінним матеріалом для газети є листи, які називають проблемними. Вони порушують важливі питання політики, економіки, культури, національного та державного відродження.

У своїх листах автори через газету звертаються до органів державної влади та організацій, установ, окремих осіб, щоб вплинути на поліпшення справ на місцях. Серед цієї групи листів чималий інтерес викликають критичні матеріали про стан довкілля.

До редакції надходять також листи, автори яких просять, щоб їм надали певну інформацію. Вона може мати як пізнавальний характер, так і конкретно практичний. Ця потреба читачів задовольняється за допомогою спеціальних публікацій у газеті.

Велику частину листів становлять такі, які виконують суто інформаційну функцію. Їхні автори тільки повідомляють про той чи інший факт, подію, сподіваючись, що це зацікавить редакцію і на місце події прибуде кореспондент, котрий і підготує певний матеріал.

Важливу частину редакційної пошти становлять відгуки читачів на ті чи інші публікації. Це певне враження, реакція на прочитане, його оцінка.

Формування авторського активу. Увагу студентів треба зосередити на тому, що за останні роки багато газет відмовилося від роботи з авторським активом. Журналісти намагаються самотужки писати про все, друкуючи по кілька матеріалів у одному номері, тим самим заробляючи на гонорарах. Така практика особливо поширена в інформаційно-розважальних виданнях, які не передбачають глибокого заглиблення у складні соціальні, політичні та економічні проблеми сьогодення.

Студенти повинні пам’ятати, що найважливішою формою зв’язку редакції з аудиторією і допомоги їй у кореспондентській діяльності є індивідуальна робота з авторами. Вона розпочинається вже тоді, коли конкретного автора ще немає. Складаючи план роботи редакції чи формуючи тематику виступів газети, редакційний колектив повинен заздалегідь визначити виконавця – автора. Реальний зв’язок з підприємствами, бізнесовими, культурними й науковими установами та організаціями дає можливість постійно знаходити нових авторів, свіжі теми, цікаву інформацію.
Дієвою формою участі широкої аудиторії у пресі є обговорення на сторінках газет загальнодержавних проблем. Саме громадські кореспонденти та місцеві автори є безпосередніми провідниками й виразниками громадської думки. Без налагодженої мережі місцевих інформаторів, журналістів, консультантів, які і становлять авторський актив, власний кореспондент не зможе вчасно зібрати та передати до редакції необхідну інформацію.

Робота з позаштатним автором передбачає і певну допомогу, бо навіть кваліфікованому дописувачеві треба пояснити, що саме часопису потрібно, які його цікавлять питання, як їх бажано опрацювати та розробити.

Готуючись до заняття, студенти повинні звернути увагу на те, що масова робота редакції – це система різноманітних форм діяльності. У цю систему входить індивідуальна робота з автором, навчання авторського активу, його участь у внутрішньоредакційній роботі, масові заходи редакції видання.

Масова робота редакції органічно входить у процес ведення газети як один з найважливіших засобів поліпшення друкованого видання, розширення і збагачення його тематики. Для того щоб закріпити й розширити зв’язки з читацькою аудиторією, редакція і розгортає організаційно-масову роботу. Ще донедавна досить популярними й дієвими були “виїзні летючки”, проведення спортивно-масових заходів, “читацькі конференції”, на яких читачі висловлювали своє ставлення до тих або інших матеріалів, форми і стилю їх подання. Вони давали можливість журналістам з’ясувати інтереси аудиторії, отримати найбільш точну й достовірну інформацію про успіхи або недоліки в роботі газети.

У перші роки незалежності набули поширення такі форми організаційно-масової діяльності, як “експрес-опитування”, “свята газети” (згадати масштабні акції газети “МИГ” початку 90-х рр.), “зустрічі за круглим столом”, конкурси, лотереї тощо, які зараз використовують зовсім рідко, і то лише в період передплатних кампаній. На сьогодні більшість газет не завжди може вдатися до зворотного зв’язку зі своєю аудиторією, що викликано економічною неспроможністю видань.

Періодичне видання та його аудиторія – Частина 2

Крановые весы купить - хотите купить электронные крановые весы www.ndtsale.ru.