Первісний лад в Україні

Жовтень 13th, 20116:52 am

0


Первісний лад в Україні

Первісний лад на території України

На терені України стародавні люди з’явилися (за різними даними) від 1 млн до 300 тис. років тому. Найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Кавказ та Балкани.

Найдавніша епоха в історії людства визначається як кам’яний вік. Він поділяється на три періоди: палеоліт (від 1 млн р. до X тис. до н.е.), мезоліт (IX-VI тис. до н.е.) і неоліт (VI-IV тис. до н.е.). Кам’яний вік тривав на території України від 1 млн р. до н.е. до З тис. р. до н.е. Кам’яним він називається тому, що основними знаряддями праці були вироби з каменю, які поступово вдосконалювалися/ Це вдосконалення призвело до першого поділу праці, коли з’явилися знаряддя гіраці різного призначення. За допомогою тертя люди навчилися добувати вогонь, що стало справжньою революцією у їхньому житті, оскільки це зробило їх менш залежними від природи і сприяло кращому забезпеченню існування (тепло, термічна обробка їжі). Це сталося близько 100 тис. років тому.

Найдавніші стоянки людей на території України знайдені археологами поблизу м. Амвросіївка Донецької облита біля с. Лука-Врублівецька Хмельницької обл.

Першою суспільною організацією людей було первісне стадо, потім на зміну йому – близько 40 тис. років тому – прийшла матріархальна родова община.  Основним осередком суспільства став рід – група кровних родичів по материнській лінії, оскільки при груповому шлюбі інакше визначити спорідненість було неможливо. Крім того, жінки посідали провідне місце і в суспільному виробництві (гончарство, ткацтво), збиранні їстівних рослин.

Близько 40 тис. років до н.е. з’являється людина сучасного фізичного типу-«людина розумна» Hоmо sаріеns («кроманьйонець» -від назви печери у Франції, де були вперше знайдені рештки такої людини). У цей же час виникають перші форми світогляду у вигляді релігійних вірувань: анімізму (віра в те, що живі і неживі предмети мають душу); тотемізму (віра в походження людей від єдиного предка – тварини чи птиці); магії (чаклування); фетишизму (віра в надприродні властивості предметів).

У період мезоліту відбулися суттєві зміни в озброєнні людини: з’явилися лук і стріли, ‘ зі знарядь праці було винайдено сокиру, долото, гачки для рибальства, сіть, човни, видовбані з дерева. Особливо важливе значення мало впровадження лука-складного, як на той час, механічного знаряддя, що дало змогу полювати на звірів на відстані і зменшити кількість мисливців, вивільнивши їх для інших робіт. Почалося приручення диких тварин: спочатку – собаки, потім – свині.

У період неоліту відбулася так звана «неолітична революція»-перехід від присвоюючих форм господарства до відтворюючих. Раніше основними формами економіки були мисливство, рибальство і збиральництво, коли люди присвоювали продукти природи. Тепер вони почали їх відтворювати за допомогою розвитку скотарства і землеробства. Це був якісно новий етап у розвитку людства, коли воно вийшло з «колиски» господарювання і перейшло до свідомого виробництва продуктів харчування. Із цього починається відлік людської цивілізації. Наслідком неолітичної революції стало не лише суттєве зростання продуктивних сил, але й помітне покращення умов життя, збільшення харчових запасів, тривалості життя (до 30-32 років). Відбувається перший «демографічний вибух», і населення Землі зростає з 5 млн до 80 млн.

Змінилася організація суспільного життя. Надлишки продуктів сприяли відокремленню парної сім’ї, оскільки вже можна було прожити не лише за допомогою колективного господарювання, але й сімейного.
Кам’яний вік займає більше ніж 99 % історії людства. Перехідною епохою від кам’яного до металічного періоду був енеоліти мідно-кам’яний вік, коли, поряд із кам’яними, почали виробляти знаряддя з міді (III—II тис. до н.еі). Перехід до використання металу-одна з найважливіших віх в історії людства. На території України в цей час проживали племена, культура яких відома під назвою «трипільської» (від с. Трипілля Київської обл.). Сільське господарство у трипільців було вже на досить високому рівні. Землю обробляли за допомогою дерев’яної сохи (орне землеробство, а не мотичне, як раніше). Урожай збирали серпами з крем’яними лезами, розмелюючи потім зерно ручними кам’яними зернотерками. Високого розвитку досярло гончарство-виробляли посуд із тонкими стінками, добре випалений, з багатим орнаментом. Відомо їм було вже і ткацтво.  Трипільці застосовували (вперше в Україні) механічний предмет-свердло.  На зміну енеоліту прийшов бронзовинг вік (II тис. до н.е.), коли люди навчилися виробляти бронзу (сплав міді з оловом)-перший штучний сплав, знаряддя з якого мали перевагу над кам’яними. Відбувається перший великий суспільний поділ праці–відокремлення скотарства від землеробства.”Розподіл праці між орачами і скотарями передбачав необхідність обміну продуктами праці, тобто примітивної торгівлі, яка оперувала відтепер не лише злаками (ячмінь, пшениця, просо, жито) і м’ясом, але й металевими виробами та сіллю. Це призвело до того, що на зміну матріархату приходить патріархат, оскільки чоловіки починають відігравати більшу роль у металургії та скотарстві. Рід тепер складається з ряду сімей, споріднених по батьківській лінії, і Родові общини об’єднувалися в племенам Вони займали певну територію, мали свою мову, звичаї, управління. На чолі племен стояли ради родових вождів-старійшин, які обиралися 6 найавторитетніших осіб. Для розв’язання найважливіших питань скликалися збори всього племені. Ради старійшин вирішували спільні питання, розподіляли між родами племені ділянки для полювання і скотарства, землі для обробки і побудови житла.

Поступово первісне суспільство вступає у період розкладу, оскільки як основний його осередок виділяється патріархальна сім’я, виникає поділ общинників на багатих і бідних (майнова і станова нерівність), з’являється приватна власність, що було дуже важливим явищем в історії людства. На зміну родовій общині кровних родичів приходить сусідська (територіальна), де родинні зв’язки змінилися спільністю території і господарського життя.  Ці процеси посилилися в часи залізного віку (1 тис. р. до н.е.), коли використання заліза, твердішого від бронзи, призвело до ще одно-го великого суспільного поділу праці-ремесло відділяється від землеробства і стає самостійною галуззю. Активно йде процес етногенезу, тобто утворення народів за рахунок об’єднання племен. Формується цивілізоване суспільство, яке характеризується існуванням спільнот людей із певною ієрархією, суспільним поділом праці в різних галузях, наявністю знарядь праці певної досконалості, виникненням світогляду, певної культури (розвиток мови і початків писемності), появою приватної власності .