Підготовка спеціалістів у сфері лікувально-оздоровчого туризму

24 Липня, 20132:28 pm

0


Підготовка спеціалістів у сфері лікувально-оздоровчого туризму

Глобалізація і урбанізація, посилення економічної конкуренції повсюдно обертаються ослабленням функціональних можливостей організму людини, зростанням захворюваності, збільшенням стресових навантажень, акумуляції фізичної і психічної втоми. Ефективною відповіддю цивілізованих соціумів на ці виклики стало усвідомлення значущості здорового способу життя та турботи про здоров’я, всебічного духовного розвитку, прагнення підтримувати хорошу фізичну форму створюють позитивні передумови для розвитку лікувально-оздоровчого сегмента туристичної діяльності.

Підготовка фахівців до організації та методичного супроводу оздоровлення у сфері туризму є актуальним педагогічним завданням, що вимагає всебічного аналізу, теоретичної та практичної розробки. Ключовою проблемою формування змісту підготовки фахівців сфери туризму до рекреаційно-оздоровчої діяльності є розробка понятійно-категоріального апарату, що відображає специфіку та практичне наповнення даного виду професійної діяльності в системі туризму. Фахівці цієї сфери також повинні володіти хоча б однією іноземною мовою. Добре, що в наш час є багато курсів іноземних мов, які можуть посприяти вивченню англійської і навіть проходження стажування, про це більш детально можна прочитати на ресурсі изучение английского за рубежом .

На основі проведеного аналізу понад п’ятдесят літературних джерел, ученими пропонуються наступні уточнені формулювання основних понять лікувально-оздоровчого сегмента туристичної діяльності.

Лікувальний (медичний) туризм – туризм, основною метою якого є закупівля медичних послуг та інших медичних втручань.

Оздоровчий туризм – туризм, основною метою якого є активний відпочинок, відновлення фізичного, емоційного і трудового потенціалу за умови відсутності в структурі турпродукту лікувальних (медичних) послуг.

Лікувально-оздоровчий туризм – поєднана форма туризму, в структуру турпродукту якого входять як елементи лікувального (медичного) туризму, так і елементи оздоровчого туризму.

Запропонована система понять лаконічно дозволяє однозначно розмежовувати поняття оздоровчого та лікувального (медичного) туризму, не вдаючись ні до інтуїтивного розуміння відмінностей між даними видами, ні до конструювання допоміжних понять типу власне лікувального туризму і т. п.

Уточнені поняття дозволять більш чітко формувати підходи до вирішення завдань кадрового забезпечення оздоровчого туризму. Провідна роль при цьому буде приділятися фахівцям з фізичної культури, валеології, фізичної реабілітації, проте просування послуг оздоровчого туризму, організаційно методичний супровід турпродукту з такою специфікою відноситься до професійної діяльності фахівців сфери туризму.

З урахуванням зростання ролі оздоровчих потреб у загальному спектрі туристичних мотивацій необхідно внесення відповідних коректив у підготовку фахівців з туризму, які передбачають, насамперед, вивчення основ кліматології, іноземних мов, курортології та оздоровчих технологій.

Теги: