Понятійний апарат і система категорій конфліктології

31 Березня, 20137:41 am

0


Понятійний апарат і система категорій конфліктології

Кожна із соціальних наук, крім звичайної, навіть буденної мови при описуванні змісту, форм, динаміки протікання кон­фліктів, при розробці стратегії та тактики, техніки проведення переговорів спирається на специфічний понятійний апарат — ка­тегорії. Категорії в буденній розмовній мові означають те ж саме, що й сорт, тип, клас, ранг (наприклад, певна категорія служ­бовців). Категорії в науці — це «родові поняття» (І.Кант), з яких виводяться всі інші поняття, це найбільш загальні поняття, які відображають більш-менш повно зміст буття і мислення.

Поняття — це така форма логічного мислення, у якій відоб­ражаються найбільш характерні, суттєві, необхідні для визначен­ня якісної характеристики сторони явищ і процесів. Так поняття «причина конфлікту» з усієї множини факторів, які приводять до виникнення конфліктів — психологічний стан напруги, недо­статність ресурсів, робоча обстановка, пора року, умови діяльності ворогуючих сторін, виділяє найбільш суттєві чинники, які ведуть саме до початку конфліктної боротьби.

Розробка свого понятійного категоріального апарату є однією з найважливіших завдань конфліктологічної галузі знання. Можна стверджувати, що розвиток галузей конфліктологічного знання та загальної теорії конфліктології полягає у розширенні та поглиб­ленні понятійних схем опису конфліктів та феномену переговорів, переходу від одних до інших понять, які фіксують ще не вивчені сторони предмета та об’єкта науки. Важливо також, щоб категорії перебували у взаємозв’язку, щоб з однієї категорії можна було ви­водити інші. Для означення такої сукупності категорій інколи вживають термін «категоріальна сітка». Вона дозволяє повністю описати явище, предмет, процес.

Для навчальної мети ми пропонуємо дотримуватися такої системи категорій конфліктології:

  • конфлікт;
  • природа конфлікту;
  • конфліктоген;
  • структура конфлікту;
  • типологія конфліктів;
  • функції конфліктів;
  • динаміка конфлікту (ескалація, реескалація, вирішення);
  • еволюція конфліктної взаємодії;
  • попередження конфлікту;
  • техніка вирішення конфлікту;
  • інститут переговорів;
  • анатомія і динаміка переговорного процесу;
  • стратегія та тактика переговорів;
  • результат переговорів.

Конфліктологія як молода наука ще не має усталеної систе­ми наукових понять — категорій, тому вона і використовує досяг­нення філософії, соціології, психології, і спирається на власні свої результати. Можлива і поява нових понять, які студентам слід осмислити самостійно.

Кожна з перерахованих категорій буде розглянута нами ок­ремо у відповідних лекціях посібника. На основі адекватної ме­тодології дослідження конфліктів з допомогою вищевказаної си­стеми категорій з’являється можливість скласти програму кон-фліктологічного дослідження. Програма являє собою викладення основних завдань, методологічних висновків та гіпотез, аналіз конфліктної взаємодії з визначенням правил і процедур дослід­ження.

При обґрунтуванні та формулюванні проблеми конфліктолог обирає реальні, ті, що визначають успіх або ж, навпаки, — уск­ладнення функціонування організації. Проблема не повинна бути надмірно широкою та має завершуватися в межах одного спеціа­лізованого дослідження. Об’єктом вивчення є, як правило, люди з певними рисами характеру, їх діяльність, конфліктна взаємо­дія. Метою вивчення повинні стати природа і зміст конфлікту, а також розробка практичних рекомендацій, спрямованих на кон­структивне вирішення конфліктів. Наступним етапом у розробці конфліктологічного дослідження має стати фіксація всіх боків конфліктної взаємодії у вищезгаданій системі категорій та логіч­ний аналіз змісту цих понять. Формулювання робочої гіпотези — системи вірогідних умовиводів, за допомогою яких робиться при­путцення щодо існування зв’язків, причин, закономірностей, що обумовлюють існування конфліктів, — завершують теоретичну частину програми. Практична частина програми конфліктологі-чного дослідження включає нарис процедур збору та обробки пер­винної інформації, співставлення отриманих даних з положен­ням робочих гіпотез, формулювання практичних рекомендацій та їх перевірка.

Отже, важливим системостворюючим чинником конфлікто-логічного знання є програма дослідження реальної конфліктної взаємодії. Від якості програми залежить результативність пере­творення теоретичного знання у практичні рекомендації конфл-іктолога. Методологічний розділ програми включає обгрунтуван­ня та формулювання проблеми дослідження, визначення конк­ретного об’єкта та його зв’язків, складання стратегічного плану дослідження, логічний аналіз основних понять, розробку робо­чої гіпотези.

Соціальне (суспільне) значення конфліктології полягає в тому, що вона надає теоретичний і методологічний апарат досліджен­ня всії сукупності конфліктів, ця наука створила передумови для функціонування системи конфліктологічної освіти, для органі­зації практичної роботи конфліктологів, плідного розв’язання проблемних ситуацій.

Індивідуальне значення конфліктології визначається її здат­ністю бути одним із джерел розвитку особистості керівника, ме­неджера, фахівця у галузі туристичного бізнесу, досвідом вирішен­ня складних проблемних ситуацій. Вирішення конфліктогенних ситуацій на основі набутих знань дозволяє значно покращити показники роботи, адже, як показали дослідження, розв’язання конфліктів по «вертикалі» — між керівною ланкою та підлеглими — на 25-30% підвищує рівень взаєморозуміння в колективі. Знання у галузі конфліктології дозволяють керівникові більш глибоко оцінити індивідуально-психологічні особливості людей, які бра­ли участь у конфліктах.