Поняття і види господарських товариств

Липень 14th, 20102:14 pm

0


ПОНЯТТЯ І ВИДИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ

Поширеною організаційно-правовою формою підприємницької діяльності є господарські товариства. Порядок створення та діяльності господарських товариств регулюється Законом «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (із змінами і доповненнями).

Господарське товариство – це підприємство, установа або організація, створені на засадах угоди юридичними та фізичними особами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Господарські товариства є юридичними особами і можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України.

Розрізняють такі види господарських товариств:

–    товариства з обмеженою відповідальністю;

–    товариства з додатковою відповідальністю;

–    повні товариства;

–    командитні товариства;

–    акціонерні товариства.

В основі класифікації видів господарських товариств лежить ступінь майнової відповідальності учасників товариства за невиконання ним договірних зобов’язань.

При створенні господарського товариства утворюється статутний фонд.

Статутний фонд-це сукупність (у грошовому виразі) вкладів учасників у майно господарського товариства. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, отримані в кредит та під заставу.
В окремих видах господарських товариств утворюється обов’язковий резервний (страховий) фонд у розмірі, передбаченому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Члени товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести не менше ЗО відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується банківськими документами. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий колегіальний або одноособовий орган: дирекція або директор.

Товариство з додатковою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Повне товариство – це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном. Такий вид цивільно-правової відповідальності більш вагомо захищає права кредитора, який вправі задовольнити майнові претензії з одного боржника, а останній, в свою чергу, може пред’явити вимоги щодо сплати боргів до інших боржників у регресному порядку. Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників.

Командитне товариство – це товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників). Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства. Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації коман-дитного товариства кожен з учасників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску. Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.

Акціонерне товариство – це товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам.

Розрізняють два види акціонерних товариств:

–    відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу;

–    закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися чи продаватися на біржі.

Порядок емісії (випуску) та обігу акцій регулюється Законом «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991.

Акція- це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути:

–    іменними та на пред’явника;

–    привілейованими і простими.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов’язані опублікувати інформацію про випуск акцій. Особи, які бажають придбати акції, зобов’ящіі внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартемзгі на які вони підписалися. Строк відкритої підписки на акції не -може перевищувати 6 місяців. Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Засновники в будь-якому випадку зобов’язані бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і не менше як на два роки.

Закрите акціонерне товариство має право випускати тільки іменні акції. Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрації акцій, при цьому в книгу реєстрації вносяться відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного акціонера.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Привілейовані акції не можуть бути випущеними на суму, що перевищує 10 процентів статутного фонду акціонерного товариства.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Голосування здійснюється на загальних зборах акціонерів за принципом: одна акція – один голос.

Господарські товариства набувають прав юридичної особи з моменту державної реєстрації, яка здійснюється за тими ж правилами, що застосовуються і до інших суб’єктів підприємницької діяльності. Основні відомості про господарське товариство, яке підлягає державній реєстрації, містяться в його установчих документах.

Установчими документами акціонерного товариства, товариства з обмеженою і товариства з додатковою відповідальністю є установчий договір і статут, а повного і командитного товариства – установчий договір. Товариство зобов’язане у п’ятиденний строк повідомити орган, який провів реєстрацію, про зміни в установчих документах для внесення змін до державного реєстру.

Припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. При реорганізації товариства вся сукупність прав і обов’язків товариства переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується:

–    після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

–    за рішенням вищого органу товариства;
–    на підставі рішення суду або господарського суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

–    на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

–    з інших підстав, передбачених установчими документами.

Командитне товариство, крім загальних підстав, припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю.

Керецман В. Ю., Семерак О. С.

К-36 Правознавство. Навчальний посібник – К.: Атіка, 2002.-400 с.