PR-текст: від прототексту до тексту масової комунікації

17 Січня, 201210:37 am

0


PR-текст: від прототексту до тексту масової комунікації

У масових комунікаціях з моменту їхнього зародження завжди використовувався текст як носій інформації. У практиці спілкування тексти стають частиною довколишнього світу, органічним елементом практичного досвіду людини.

Історія PR-тексту з моменту виникнення писемності – це, очевидно, історія зв’язків з громадськістю, оскільки і в так званий доінституційний період PR завжди існували тексти, які сприяли формуванню пабліцитного капіталу суб’єкта громадської сфери. В античних Греції та Римі використовувалися жанри тенденційної біографії, панегірика, а також листівки. Їх, а також трактати епохи Реформації навряд чи можна назвати чистою журналістикою. Юлій Цезар заснував першу установу, що нагадує швидше не газету, а систему бюлетенів, які за змістом і формою схожі на нинішні прес-релізи. Іншим аналогом прес-релізу можна вважати ватиканські енцикліки.

Одним з перших письмових PR-текстів доінституційного періоду традиційно називають брошуру “New England’s First Fruits”, що з’явилася в 1643 р. в Гарвардському коледжі. Саме тоді керівництво цього навчального закладу, що створювався на той час, відправило до Англії трьох прохачів з місією “вибивання грошей” для коледжу. Видано її в Массачусетсі, а віддруковано в Лондоні. Згодом масово почали з’являтися брошури і проспекти в області PR. У США в другій половині XVIII ст. вже з’явилося близько 1500 памфлетів, активно використовувалися листівки й відозви, друковані небувалими тиражами, а відтак передруковувані газетами – їх можна вважати прообразами сучасних ньюс-релізів.

Перший прес-реліз – у близькому до сьогоднішнього розумінні – відносять до 1758 р., він вийшов у коледжі Колумбійського університету з метою інформування громадськості про освітні послуги навчального закладу.

Історію PR-тексту варто розглядати у поєднанні з розвитком друку та журналістики як професії. В історії журналістики виокремлюють період протожурналістики – період удосконалення форм розповсюдження соціально значущих відомостей, інформаційна передумова зародження преси. Тут можна пригадати і представників англійської школи авторитарної теорії друку епохи Просвітництва, які не тільки вказували на роль друку як засобу інформування громадськості, а й підкреслювали принцип правдивості, відвертості такого інформування, що можна напряму пов’язати з деякими функціями сучасного PR-тексту.

Найстаріша технологічна складова PR – це прес-рилейшнз (зв’язки між пресою). Фактично вони виникли й почалися з цілеспрямованої політики стосовно ЗМІ, моделювання відносин з ними. Час виникнення прес-рилейшнз дослідники визначають по-різному. Відправною точкою в історії PR-тексту можна вважати 1830-ті рр. (бурхливий розвиток прес-рилейшнз), коли в США з’явилося безліч прес-агентів, більшість із яких складали колишні журналісти. Саме прес-агент був тоді своєрідним урядовцем зв’язку між своїм господарем і тими засобами масового спілкування, які могли б забезпечити ринок збуту інформації.

У 1840-ві рр. у США з’являються вже власне прес-агентства, що спричинено появою дешевої преси і бурхливим розвитком шоу-бізнесу. Системний піар на новому континенті починається в наступному десятилітті, точкою його відліку вважають (без чіткого розмежування понять прес-рилейшнз і паблік-рилейшнз) 1850-ті роки.

PR-текст: від прототексту до тексту масової комунікації – Частина 2