Право власності. Форми власності в Україні

Липень 19th, 20107:19 pm

2


ПРАВО ВЛАСНОСТІ. ФОРМИ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Питання власності в Україні регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом від 15 лютого 1963 p., Законом «Про власність» від 7 лютого 1991 р. та іншими нормативно-правовими актами.

Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном.

Володіння – це фактична наявність речі в господарстві власника і його можливість впливати на річ безпосередньо. Володіння буває законним (наявність речі у власника за правом власності) та незаконним (наявність у власника речі, здобутої злочинним шляхом). Незаконне володіння, в свою чергу, буває добросовісним (особа не знає і не може знати, що володіє чужим майном) і недобросовісним (особа знає або повинна знати, що володіє чужим майном).

Користування – це можливість вилучати з речі її корисні властивості (наприклад, носити одяг, отримувати урожай із земельної ділянки тощо).

Розпорядження – це можливість визначати юридичну або фактичну долю речі (наприклад, продати, подарувати, знищити тощо).

Право власності передбачає, що власник володіє всіма названими правомочностями, тобто володіє, користується і розпоряджається майном. Право власності має абсолютний характер. Це означає, що власнику протистоїть необмежена кількість суб’єктів, які не повинні порушувати його право власності. З іншого боку, Конституція України встановила, що власність зобов’язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Суб’єктами права власності в Україні є народ, держава, фізичні та юридичні особи.

Об’єктами права власності може бути будь-яке майно, що становить певну цінність.

Чинною Конституцією України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Розрізняють власність народу України, приватну власність, колективну власність, державну та комунальну власність.

Серед об’єктів власності необхідно виділити власність народу України, до якої належать земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності відповідно до закону.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства. За загальним правилом, склад і кількість майна, що може знаходитися у приватній власності громадян, є необмеженим. Водночас, з цього правила є певні винятки.
1.    Не можуть перебувати у власності окремих громадян:

–    об’єкти права виключної власності народу України;

–    зброя, боєприпаси (крім мисливської, пневматичної, спортивної та боєприпасів до них), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси;

–    вибухові речовини і засоби вибуху;

–    всі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали і обладнання для його виробництва;

–    бойові отруйні речовини;

–    наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікувальні засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря);

–    протиградові установки;

–    державні еталони одиниць фізичних величин;

–    спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації;

–    електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що їх застосовують правоохоронні органи.

Перелік видів майна, що не може перебувати у приватній власності громадян, затверджений Верховною Радою України.

2.    Спеціальний порядок набуття права власності громадянами встановлюється на такі види майна:

–    вогнепальна мисливська зброя, газові пістолети і револьвери, деякі види пневматичної зброї;

–    пам’ятки історії та культури;

–    радіоактивні речовини.

Це майно може бути придбане громадянами лише з дозволу органів внутрішніх справ, Міністерства культури та інших державних органів.

3.    іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть бути власниками земельних ділянок в Україні, щодо них застосовуються також обмеження, пов’язані з набуттям майна у власність шляхом приватизації.

Суб’єктами права колективної власності є певні колективи, наприклад трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, господарські товариства, об’єднання громадян, інші організації, що є юридичними особами.

Об’єктами права колективної власності є майно, яке належить даному колективу і є необхідним для його функціонування.

Суб’єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України.

Об’єктами права державної власності є майно, яке необхідне для виконання державою своїх функцій:

–    земля, майно, що забезпечують діяльність Верховної Ради та утворених нею державних органів;

–    майно Збройних сил, органів Служби безпеки, Прикордонних і Внутрішніх військ, оборонні об’єкти;
–    єдина енергетична, транспортна, інформаційна та інші системи;

–    кошти державного бюджету, Національний банк тощо.

Суб’єктами права комунальної власності є територіальні громади села, селища, міста, які безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Об’єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних рад та утворюваних ними органів;

–    кошти місцевих бюджетів;

–    об’єкти житлово-комунального господарства;

–    майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров’я;

–    місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв’язку та інформації тощо.

Об’єкти права державної та комунальної власності можуть закріплюватися відповідно за державними та комунальними організаціями на правах повного господарського відання чи оперативного управління. За підприємствами майно закріплюється на правах повного господарського відання. Здійснюючи це право, підприємство володіє, користується і розпоряджається майном і здійснює стосовно нього будь-які правомірні дії.

Майно установ, що знаходяться на державному чи комунальному бюджеті, знаходиться в оперативному управлінні цих установ, які відповідно до цілей своєї діяльності здійснюють щодо нього лише право володіння та користування.

Керецман В. Ю., Семерак О. С.

К-36 Правознавство. Навчальний посібник – К.: Атіка, 2002.-400 с.