Правові основи діяльності ЗМІ

Квітень 10th, 201311:54 am

0


Правові основи діяльності ЗМІ

У демократичних державах принцип незалежності від державного регулювання поширюється на усі види ЗМІ, у тому числі, які знаходяться в державній власності. Багато країн закріплюють право на свободу слова і доступу до інформації в законодавствах і навіть конституціях. Перший у світі меморандум про основні принципи свободи друку був прийнятий риксдагом (парламентом, що представляв інтереси дворян, церковнослужителів, городян і селян) Швеції в 1766 році, як складова частина Конституції. У меморандумі була зафіксована необхідність свободи слова і друку, як основна умова вільного правління, оскільки: 1) несвобода позбавляє законодавців достатньої інформації; 2) виконавців закону – контролю; 3) народ – розуміння вимог закону, границь влади і розуміння своїх власних обов’язків. У ньому вперше пролунала думка, що була зафіксована законом про свободу друку 1809 року, і яка є основним принципом у Швеції і ряді країн: кожний повинен мати доступ до офіційних документів, аж до канцелярії прем’єр-міністра. Закон також захищає джерела інформації, аж до державних і муніципальних службовців, що можуть вільно повідомляти інформацію засобам масової інформації, не побоюючись юридичних наслідків або адміністративного тиску.

Звичайно, на доступ до документації, що стосується питань національної безпеки, приватних інтересів громадян, кримінальних питань і деяких інших існують обмеження. Для порушення карної або цивільної справи, зв’язаної з порушенням Закону про печать, необхідний дозвіл міністра юстиції й особливий склад суду. Це дає можливість пресі критикувати або підтримувати дії парламенту й уряду в періодичній пресі і бути тим самим реальною силою, що захищає демократію в суспільстві.

У європейському міжнародному законодавстві основою розвитку преси і телебачення є ст. 10 Європейської конвенції по правах людини. Вона передбачає тільки два випадки обмеження свободи преси: не можна порушувати права іншої особистості і вторгатися в сферу державної безпеки, суспільного порядку і моральності населення.

У більшості країн правові механізми у відношенні мас-медіа діють у двох напрямках – підтримки й обмежень діяльності ЗМІ як суб’єктів підприємницької діяльності і підтримки й обмежень ЗМІ як засобу забезпечення волі слова.

Необхідно звернути увагу, що до трьох форм ЗМІ застосовуються три різні принципи правового регулювання. У відношенні друкованої преси базовою цінністю є свобода слова від якого-небудь контролю або тиску з боку владних структур, крім тих що обговорені законом.

У формі медиа-мовлення (радіо, ТВ), які розглядаються як суспільна служба, базовою цінністю є надання соціальних послуг. У більшості країн теле – і радіоканали вважаються не комерційними і знаходяться на бюджетному фінансуванні держави або земельних округів. Вважається, що це допомагає: 1) уникнути монополізації; 2) забезпечити рівність можливостей для всіх політичних і соціальних сил; 3) уникнути залежності від «великого капіталу».

Форма мас-медіа зв’язку (телефон, засоби телефонного зв’язку) засновують свою діяльність на принципі рівного доступу до інформації. У зв’язку з розширенням функцій електронних засобів зв’язку, особливо Інтернету, такий поділ стає усе більш умовним. Принцип поділу функцій – радіо повідомляє, ТВ показує і газети роз’ясняють – іде в минуле.