ПРЕДМЕТ ТА ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНОГО І ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Екологічне право – це система правових норм, що регулюють суспільні екологічні відносини з метою ефективного використання, відтворення, охорони природних ресурсів, забезпечення якості навколишнього природного середовища, гарантування екологічної безпеки, реалізації і захисту екологічних прав.
Основними нормативно-правовими актами у сфері екологічного права є закони «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року, «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року, «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року, «Про карантин рослин» від ЗО червня 1993 року, «Про Червону книгу» від 7 лютого 2002 року та деякі інші.
Галузь екологічного права складається з таких основних підгалу-зей: земельного, водного, лісового, надрового, фауністичного, повітро-охоронного, заповідного права та права екологічної безпеки.
Земельне право – підгалузь екологічного права, що регулює суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб’єктами земельних відносин, відповідно до законодавства, є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об’єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Основним джерелом земельного права є Конституція України. Зокрема, в ст. 13 Конституції передбачено, що земля й інші природні ресурси є об’єктами права власності українського народу, а в наступній статті зазначається, що земля є основним національним багатством України, що перебуває під особливою охороною держави. Кодифікованим джерелом земельного права є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р.
Джерелами земельного права є також закони України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 грудня 1991 p., в редакції закону від 22 червня 1993 р. «Про плату за землю» в редакції від 19 вересня 1996 p., «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р. та інші нормативно-правові акти.
Керецман В. Ю., Семерак О. С.
К-36 Правознавство. Навчальний посібник – К.: Атіка, 2002.-400 с.

0