Проблематика категорії роду іменника у сучасній англійській мові

Березень 24th, 20111:38 pm

0


Проблематика категорії роду іменника у сучасній англійській мові

Нижче наведено частину дослідження “Гендерно-родові особливості заголовків англійських прозових літературних творів“. За цим посиланням ви зможете знайти детальний опис роботи і список джерел.

Проблематика категорії роду іменника у сучасній англійській мові

В англійській мові категорія роду категорія роду реалізується через парадигматичне протиставлення двох опозицій, які утворюють ієрархію. Перша опозиція є загальною і протиставляє особові іменники, які поділяються на чоловічий і жіночий рід (man – he, woman – she), і всі інші, безособові іменники, які відносяться до середнього роду (tree, dog – it). До другої опозиції відносяться тільки особові іменники: на нижньому рівні протиставляються іменники чоловічого і жіночого роду [22, c.1].

Категорія роду є категорією сталою та виражається не через зміну форм слів, а через іменну класифікацію; кожен іменник належить до одного з трьох родів.

Проблема ідентифікації категорії роду у англійській мові впродовж багатьох десятиліть залишається об’єктом пильної уваги як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Після дослідження праць з цієї теми, можна сказати, що дослідники умовно розділилися на дві групи: здебільшого вважають, що у ході свого розвитку категорія роду іменника перейшла із розряду граматичних у розряд лексико-граматичних (А.І. Смирницький, М. Я. Блох, Тимпко Л.А.), але і є думка, що у сучасній англійській мові граматичної категорії роду як такої не існує.

Розглядаючи природу категорії роду в англійській мові, А.І. Смирницький звертає особливу увагу на фактори, що розрізняють граматичні та лексико-граматичні категорії. На його думку, різниця між цими категоріями простежується на основі встановлених взаємовідносин між лексичними і граматичними моментами в слові: власне граматичні категорії засновані на об’єднанні і взаємному протиставленні різних граматичних форм, що співвідносяться за однією ознакою – за значенням даної категорії. Лексико-граматичні категорії засновані на подібному об’єднанні і протиставленні різних граматичних класів і розрядів слів: граматичний момент присутній тут лише тому, що ці класи і розряди є граматичними, тобто характеризуються певними граматичними формами (і певною граматичною сполучуваністю); лексичний момент визначається тим, що відповідні граматичні ознаки характеризують і розрізняють тут саме слова, а не окремі їх форми [14, c. 148].

Категорію роду в англійській мові можна назвати одним з найбільш спірних питань у граматиці. Як було уже сказано, переважна більшість лінгвістів дотримуються точки зору, що ця категорія існувала тільки в давньоанглійському періоді. Вважається, що, оскільки, формальні показники роду іменників зникли до кінця середньоанглійського періоду і іменник більше не узгоджується з прилягаючими до нього прикметниками та дієсловами, то категорії роду в англійській мові більше не існує. А.А. Ривлина стверджує, що в англійській мові біологічно мотивований родовий поділ на чоловічий і жіночий рід відбувається тільки за допомогою лексичних засобів, а саме спеціальними словами або лексичними афіксами, порівняйте: man – woman, tiger – tigress, he-goat – she-goat, male nurse і так далі [22, c.1].

Також, серед тих, хто спростовує існування граматичної категорії роду, існує думка, що на відміну від поняттєвої категорії статі граматична категорія роду є тільки в тих мовах, де вона має формальне вираження, а саме у слов’янських, балтійських, романських мовах та у німецькій мові. Для її вираження перелічені мови використовують спеціальні закінчення або артиклі. Оскільки в англійській мові, фінно-угорських і тюркських мовах таких показників немає, то немає і категорії роду [17, c. 13].

А.І. Смирницький вважає, що єдиною ознакою, за якою умовно можна було б говорити про “рід” іменника в англійській мові, є співвіднесеність його з займенниками третьої особи однини. Сучасна категорія роду іменника у англійській мові реалізується через обов’язкове співвіднесення кожного іменника з особовими займенниками третьої особи однини: he, she або it. Займенники в англійській мові є граматичними родовими класифікаторами. Вибір займенника з яким може бути співвіднесений той чи інший іменник цілком визначається його семантикою: слова, що позначають неживі предмети, співвідносяться із займенником it “воно”, тобто належать до середнього роду; слова, що позначають живі істоти, співвідносяться, в залежності від статі, із займенниками he “він” і she “вона”, і належать, відповідно, до чоловічого або жіночого роду.

В англійській мові, таким чином, за родами класифікуються власне не слова, а певною мірою самі предмети, референти, що позначаються даними словами. Також залишилася вторинна класифікація слів за родами, що заснована на культурно-історичній традиції (наприклад, іменник love є іменником чоловічого роду, іменник ship – жіночого і так далі). Підсумовуючи погляди А.І. Смирницького на категорію роду іменника, в сучасній англійській мові класифікація іменників за родом заснована не на граматичних, а на семантичних і культурно-історичних принципах. Він вважає, що будь-яка спадкоємність між давньоанглійською системою роду і родом в сучасній мові відсутня [13, c. 139].

На відміну від вищеназваних дослідників М. Я. Блох не заперечує існування категорії роду, але зазначає, що існують протиріччя у баченні цієї категорії між авторами багато-чисельних теоретичних трактатів та укладачами практичних посібників з граматики англійської мови. У той час як автори теоретичних трактатів позначають родову класифікацію іменників у англійській мові як явище суто лексичне чи семантичне, у практичних посібниках з граматики англійської мови автори доводять, що категорія роду іменників являється суто граматичним явищем. Він ставить під питання не так існування категорії роду в англійській мові, як природу її походження і розвитку. Він підтримує теорію, що категорія роду в англійській мові під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів перейшла із розряду граматичних у розряд лексико-граматичних [4, с. 53].

Дійсно, категорія роду в англійській мові відрізняється від категорії роду в багатьох інших мовах, наприклад, у українській, російській, французькій або в німецькій. Категорія роду з лінгвістичної точки зору може бути або значущою (змістовною), тобто такою, що передає реальні ознаки статі референтів, або формальною (довільною).

В українській і деяких інших мовах категорія роду є змістовною тільки для особових іменників, а для неособових іменників ця категорія є формальною, тобто рід не співвідноситься з реальним біологічним змістом позначуваного референта. Давайте порівняємо іменники “рука“, “палець” та “вухо“. Хоча всі ці іменники позначають частини тіла, відносяться вони до різних родів: рука є іменником жіночого роду, палець – іменником чоловічого роду, а вухо – середнього роду.

Категорія роду в англійській мові перейшовши у розряд лексико-граматичних набула змістовності. У сучасній англійській мові ця категорія змістовною для всього класу іменників, тому що відображає реальні родові ознаки позначуваного референта (або їх відсутність чи неістотність), наприклад: man, woman, boy, girl [22, c.1].