Професійна позиція бухгалтера як джерело інтерпретації облікової інформації

21 Січня, 20131:54 pm

0


Професійна позиція бухгалтера як джерело інтерпретації облікової інформації

Вплив професійного судження на варіативність інтерпретацій облікової інформації полягає в тому, що один і той же факт господарського життя може бути відображений по-різному, аж до визнання або невизнання, в силу професійного судження того чи іншого укладача фінансової звітності. Під професійним судженням слід розуміти сумлінно висловлена професійним бухгалтером думка про господарську ситуацію корисне як для її опису, так і прийняття дієвих управлінських рішень.

Концепція професійного судження бере витоки з англо-американської школи обліку, для якої в цілому характерно професійне регулювання. Згодом професійне судження увійшло як один з основоположних аспектів в МСФЗ, що представляють собою квінтесенцію положень англо-американської облікової школи. У багатонаціональні системи бухгалтерського обліку ця ідея була привнесена в зв’язку з реформуванням у світлі переходу на міжнародні стандарти. У теж час ідеї професійного регулювання для Росії історично були чужі. Так за період з 1740 по 1913 рр.. регламентація була спрямована на суворе і максимально точне нормативне визначення процедури обліку, точно визначеної розпорядчої дії бухгалтера.

При «інструктивному підході» або «обліку за правилами», домінуючим в радянський період, від бухгалтера потрібно знання і чітке виконання інструкцій і вказівок, що розробляються на державному рівні. В даний час «облік за правилами» витісняється «врахуванням за принципами», який поширився в чому завдяки переважанню МСФЗ. Такий підхід, перш за все, припускає опис загальних підходів і принципів до формування фінансової звітності, і лише потім регулювання обліку окремих об’єктів і операцій.

Фундаментальною ознакою обліку за принципами є покладена на бухгалтера відповідальність про прийняття рішень, як відобразити той чи інший факт господарського життя. Таким чином, професійне судження бухгалтера є ключовою складовою «обліку за принципами».

Концепція професійного судження бухгалтера, на наш погляд, включає такі аспекти:

1) професійне судження має суб’єктивний характер, оскільки це думка конкретної людини, а тому являє собою відображення його психологічного портрета;

2) професійне судження являє собою взаємозв’язок знань (освіти) і досвіду бухгалтера;

3) критерієм правильності професійного судження є достовірність фінансової звітності;

4) на професійне судження бухгалтера впливає професійне судження аудитора. При цьому, вплив може бути як прямим, так і непрямим: якщо бухгалтер змінює свою думку щодо відображення того чи іншого факту господарського життя в процесі аудиту, то це прямий вплив, якщо ж бухгалтер може спочатку дотримуватися певної позиції «під страхом» подальшого аудиту – це непрямий вплив;

5) менеджмент компанії здатний зробити істотний вплив (аж до прямого тиску) на бухгалтера при винесенні їм професійного судження. Це твердження багато в чому базується на залежності бухгалтера як найманого працівника від свого роботодавця (менеджменту компанії). Як наслідок фінансова звітність, сформована бухгалтером в умовах зацікавленості менеджменту компанії в тому чи іншому результаті (наприклад, представленні компанії в найбільш інвестиційно-привабливому світлі), зазнає цілий ряд спотворень. Для реалізації цих цілей у бухгалтера в наявності є цілий арсенал інструментарію креативного обліку – в наш час інформація може надходити в електронній формі, або по телефону, особливо вигідним цей варіант став тоді, коли тарифи мобільних операторів почали ставати все доступнішими і доступнішими;

6) професійне судження не є статичними. По-перше, воно піддається змінам внаслідок появи нової інформації в частині фактів господарського життя (об’єктивні зміни); та, по-друге, зміни в судженні можуть статися внаслідок особистісних змін бухгалтера (суб’єктивні зміни);

7) професійне судження потребує регулювання на нормативному рівні (державному або професійному);

8) індивідуальне професійне судження формується під дією колективного професійного судження (на рівні фірми, на рівні професійних об’єднань, професійних регулюючих інститутів, в т.ч. ради з МСФЗ). Питання про те, чи можна поліпшити професійне судження окремого бухгалтера за рахунок збільшення однорідності стандартів (в т.ч. і МСФЗ) і донині залишається дискусійним (колективізація судження);

9) на професійне судження впливають міждержавні розходження (забезпечення фінансування, правова система, культурні відмінності і пр.).

Таким чином, вираз бухгалтером професійного судження є неминучістю при формуванні фінансової звітності відповідно до МСФЗ (або національною системою стандартів, заснованої на МСФЗ), що в свою чергу підвищує варіативність інтерпретації облікової інформації користувачем. Крім професійного судження на варіативність інтерпретації облікової інформації впливає як мінімум наступні фактори: обмеження бухгалтерського обліку як моделі, варіативність методології обліку, умовність (суб’єктивність) облікової процедури, варіативність фінансової звітності, варіативність методології аналізу фінансової звітності і аперцепція звітності користувачем.