Принципи та функції журналістської діяльності – Частина 2

Березень 27th, 20128:18 am

0


Принципи та функції журналістської діяльності – Частина 2

Принципи та функції журналістської діяльності – Частина 1

Визначити функції журналістики – означає визначити ролі, які вона відіграє в суспільстві по відношенню до масової аудиторії. Різні етапи суспільного розвитку визначають і різні функції журналістики – це ніщо інше, ніж її призначення в суспільстві на даному історичному відрізку.

Функції журналістики – це сукупність обов’язків і завдань, які вона виконує, результат поєднання мети та засобів її досягнення. “Під функцією в журналістиці, − пише академік А.Москаленко, − ми розуміємо цілеспрямовану діяльність, що має неперехідний і невипадковий, а загальний закономірний характер. Функція включає в себе і мету, і засоби, вона виражає сутність, суспільне призначення журналістики, визначає її роль як суспільного інструменту”.

1) Інформаційна − одна із головних функцій сучасних засобів масової інформації. Кожна людина й суспільство загалом мають право на отримання інформації, що їх цікавить без будь-яких обмежень (виключенням є питання пов’язані з державною таємницею та питання, що стосуються приватного життя). Це загальне право визначено Декларацією прав людини і записано в конституціях всіх демократичних держав. Важливо підкреслити, що мова йде про об’єктивну, достовірну, не інтерпретовану в угоду певних інтересів інформацію. Це не означає, що журналістська інформація завжди і у всіх випадках, має бути позбавлена тональності, яка є результатом власних думок журналіста з приводу окремих фактів, що повідомляються. Все залежить від того, яке завдання стоїть перед журналістом і яку інформаційну функцію виконує засіб масової інформації. Отже, ЗМІ одночасно можуть виконувати як репродуктивну (відтворюють суспільні процеси), так і продуктивну (формують через громадську думку) функцію.

2) Комунікативна − спілкування, налагодження контакту. Ефективно реалізується лише при ясному змістовому наповненні (тобто контакт + певна позиція, своя “модель світу”).

3) Контролююча − регулятивна діяльність ЗМІ, реалізація функції “четвертої влади”.

4) Ідеологічна (пропаганди і контрпропаганди) – зумовлена постійною потребою роз’яснювати аудиторії практичні і теоретичні проблеми суспільства. В Україні у зв’язку з проблемами національного відродження, нової економічної і політичної ситуації – прищеплювати принципи демократичного суспільства, національної ідеї, нові філософські і соціальні погляди, викривати інсинуації проти держави. Ідеологічна функція має виконуватися аргументовано, на фактах і доказами.

5) Управлінська (або соціально-педадогічна) – обов’язок засобів масової до кожного громадянина держави загальнообов’язкові нормативні акти, роз’яснити існуючі закони, мобілізувати населення до їх виконання, а у випадку невідповідності діючих законів міжнародним нормам чи неефективності певних статей – звернути на них увагу громадськості й законодавчих органів. Виконання функції соціального управління передбачає пропаганду образу життя, що відповідає правовим нормам суспільства.

6) Організаторська – виявляється у своєчасному інформуванні громадськості про надзвичайні події, суспільні катаклізми, природні катастрофи тощо. Таким чином, оперативність повідомлення через ЗМІ, допомагає додатково проінформувати й мобілізувати до дій відповідні служби. Інколи журналіст стає першоджерелом, і за допомогою налагодженого інформаційного каналу першим повідомляє про надзвичайні події чи ситуації. Безпосередньо-організаційна функція ЗМІ виявляється при виконанні суто журналістських завдань: проведенню “круглих столів”, радіомітингах, телевізійних програмах із залученням масової аудиторії (від телемостів до ток-шоу).

7) Соціологічна – дослідження громадської думки з використанням методів соціологічного дослідження і прийомами соціологічного аналізу. Вивчення і формування правильної соціальної орієнтації аудиторії, надання інформації про різні сфери людської діяльності (духовна, економічна, громадсько-політична, соціальна інформація тощо). Вона з особливою силою проявилася після проголошення незалежності України, коли на сторінках газет і журналів розгорнулося масове обговорення питань громадянських свобод, соціальної справедливості, впровадження ринкових відносин, проблем національного відродження, входження України у європейський дім, налагодження її зовнішніх зв’язків на міжнародній арені.

8) Суспільного виховання − пов’язана з ідеологічною й соціологічною функцією, основна мета − виховання моральних цінностей у суспільстві. Сьогодні суть виховної функції полягає у формуванні високої політичної культури і сучасного економічного мислення людей. Необхідність подальшого поліпшення інформування громадськості, висвітлення діяльності господарських органів, громадських організацій і рухів має велике значення у політичному вихованні мас, підвищенні їх політичної культури, залучення до свідомої політичної творчості.

9) Культурно-просвітня – сприйняття інформації залежить не тільки від вчасного її одержання, а перш за все, від усієї суми фундаментальних знань про найважливіші явища суспільства, і від суми знань, норм, цінностей і ідеалів, які виробило суспільство. Це передача знань, культурної спадщини. Ця функція ставить перед журналістикою завдання формування політичної, економічної освіти, етичного і естетичного виховання, пропаганди медичних знань, культури дозвілля тощо. Знаходиться в прямому зв’язку з ідеологічною функцією.

10) Освітня – регулярні публікації і цикли передач з дидактичним матеріалом.

11) Рекреативна (лат. recreatio – відновлення) або розважальна (вона ж − функція психічної регуляції, емоційного контакту, гедоністична, релаксаційна) – формування позитивних емоцій в суспільстві. Ефективного впливу решти функцій можна досягнути тільки якщо матеріали сприймаються із задоволенням. Крім того до рекреативної функції відносять розважальний бік журналістики, який за нинішніх умов розвитку ЗМІ набув домінантного статусу, і багатьом органам масової інформації приніс досить високі рейтинги. Колишній головний редактор “Санді експрес” Джон Гордон наголошував на тому, що 80 відсотків газетної площі варто приділяти саме розважальним матеріалам і лише 20 відсотків − новинам.

12) Рекламно – довідкова – задовольняє утилітарні запити.

Дієвість – це особлива форма результативності, яка визначається як конкретна участь журналістики у вирішенні соціально-економічних, господарських, культурних та інших завдань і вимірюється сукупністю прийнятих органами влади рішень й проведених заходів за матеріалами журналістів.

Ефективність – це форма результативності журналістики при її зверненні до масової аудиторії, виконання журналістикою її організаційної, ідеологічної, культурної, розважальної та ін. функцій; це міра задоволення аудиторного попиту в масовій інформації.

Результативність ЗМІ реалізується через морально-виховну функцію, її етичне навантаження. Для реалізації цього завдання важливим є знання і врахування очікувань аудиторії, інтереси людини як індивідуальної особистості, з одного боку, і елемента суспільного механізму – з іншого. Тільки демократичні, високоморальні засоби масової інформації можуть здійснювати захист прав громадян, виконуючи одну із своїх головних функції.