Принципи та функції журналістської діяльності

Березень 27th, 20128:22 am

0


Принципи та функції  журналістської діяльності

1. Принципи журналістської діяльності.
2. Професійні принципи роботи з інформацією.
3. Умови журналістської діяльності.
4. Загальні функції журналістики.
5. Спеціальні функції журналістики.
6. Дієвість та ефективність журналістської діяльності.
7. Соціальна позиція журналіста.

Поняття “принцип” інтерпретується науковцями як: 1) основне, вихідне положення, вчення; керівна ідея, головне правило діяльності; 2) внутрішнє переконання, погляд на речі, який визначає норму поведінки. Загалом, принципи мають характер вимог, нормують вибір рішень у суспільстві, виходячи із загальнолюдських інтересів, відображають найістотніші й відносно постійні за часом інтереси. Усі професійні принципи пов’язані з моральним кодексом журналістики й мають базуватися на гуманізмі і законах дійсності.

Серед принципів журналістики, що засновані на основних загальнолюдських пріоритетах, найважливішими є наступні:

1. Гуманізм. Це універсальний принцип, синтез вимог до журналістської діяльності. Гуманізм – це розуміння людини як найвищої цінності. Гуманізм виходить із верховенства прав людини, дотримання яких має бути гарантовано державою. Гуманізму притаманний прогресивний напрямок громадської думки, яка характеризується захистом гідності особи, її свободи та всебічного розвитку, захисту людяності суспільних відносин.

2. Патріотизм (космополітизм) є одним із найважливіших принципів журналістської діяльності. Виходячи з цього принципу будь-яке явище має розглядатися з точки зору впливу на розвиток по-перше, своєї країни, по-друге, інших країн. Під патріотизмом слід розуміти відданість своїй країні, любов до свого народу, гордість за надбання національної культури тощо. Патріотизм, зовсім не передбачає відсутність критики органів влади різних рівнів й посадових осіб, недосконалих сторін економічної й соціальної політики уряду, недостатньо аргументованих й виважених рішень законодавчих органів. Однак критика не повинна бути руйнівною, а конструктивною, з позиції удосконалення суспільних відносин.

3. Демократизм. Одна з форм безпосередньої демократії в керуванні суспільними справами. Участь в державному житті журналістика здійснює виступаючи від імені народу, надаючи бажаючим можливість висловити свою думку з суспільної трибуни. Другий аспект цього принципу полягає у тому, що матеріали ЗМІ мають бути доступними для народу за змістом і формою. Третій аспект демократизму журналістики – економічний. У цьому сенсі вона має бути доступною читачеві за ціною. Кожен журналіст зацікавлений в комунікації з читачем, прагне бути прочитаним і почутим. Однак важливим фактором комунікації є можливість потенційного читача придбати цікаве йому видання. Тому ціна має співвідноситися з платіжною можливістю громадян.

4. Народність. Цей принцип пов’язаний з попереднім і виявляється у тому, що засоби масової інформації мають служити народу, суспільному розвитку загалом. Цей принцип розглядається як найважливіша властивість журналістської діяльності, яка виявляється як правдива і зрозуміла форма відображення життя народу, служіння йому, виявлення його устремлінь, інтересів, потреб, естетичних ідеалів.
5. Масовість. Цей принцип пов’язаний з масово-інформаційним характером журналістської діяльності. Будь-яка інформація підготовлена журналістом розрахована на масового читача і має соціальний характер.

6. Загальнолюдські цінності. На перехідному етапі розбудови незалежної демократичної держави в умовах переходу від тоталітарного способу мислення відбувається певна трансформація ціннісних орієнтацій, що призводить до зміни всієї духовної свідомості. Але залишаються етичні цінності, притаманні журналістиці: загальнолюдські (людина, світ, життя, справедливість тощо), національні (нація, національна культура, національна політика, національна держава), етнічні (етнос, етнічна культура, історія етносу), професійні (свобода слова, правдивість, справедливість, неупередженість, відповідальність тощо), індивідуальні (самовдосконалення, шляхетність, доброта, любов до ближнього, щирість, пошана, сміливість тощо).

Професійні принципи роботи з інформацією

1. Оперативність. Інформація є одним із найдорожчих товарів у сучасному світі, однак вона має характерну особливість швидко “псуватися”, втрачати свою цінність. Крім того, вчасно “озвучена” інформація може змінити складні суспільні ситуації, врятувати комусь життя, вплинути на розвиток на розвиток подій загалом. Оперативність – не скільки своєчасне відображення реальних фактів, скільки негайна постановка і розв’язання нового питання. Проявляється в умінні швидко й чітко написати матеріал, з найрізноманітніших прикладів відібрати тільки суспільно вагому інформацію, що відповідає вимогам сучасного зрізу суспільно-політичного життя.

2. Об’єктивність (безпристрасність, неупередженість). Для того щоб бути об’єктивним, журналіст має відмежуватися від особистих переконань чи уподобань, бути матеріально незалежним, і пам’ятати про свою соціальну відповідальність перед суспільством.

3. Правдивість (точність). Правдивість забезпечують такі фактори: 1) надання матеріалу з великою кількістю подробиць; 2) оцінка журналіста має базуватися на достовірності, бути науково обґрунтованою; 3) матеріал має бути точним і достовірним – дати, цифри, імена.

Правдивість і точність – не абсолютні речі, а відносні суспільні категорії і залежать від соціального та політичного контексту. Правда лежить не в площині об’єктивної реальності, а в площині суб’єктивного відображення дійсності. Тому, журналісти прагнуть знайти нові способи, технології більш об’єктивного, правдивого інформування − серед яких досить популярний принцип збалансованої подачі інформації.

4. Актуальність (бажаність, цінність). Актуальність журналістських повідомлень залежить від злободенності тих проблем, що там підіймаються. Цінність журналістського продукту в першу чергу вимірюється ступенем його соціальної вартості. Бажаність інформації вимірюється рівнем сприйняття чи емоційний опору з боку споживачів інформацією.

5. Аргументованість. Поширеними засобами аргументації є посилання на авторитетні джерела, статистичні таблиці, виступи, літературні образи, свідчення очевидців, суспільно-політичні, історико-економічні екскурси.

6. Коректність. Журналіст має пам’ятати, що його матеріали дивиться, слухає, або читає велика аудиторія − тисячі, а то й сотні тисяч людей, які мають різні смаки, політичні уподобання, рівень матеріального статку, різне походження, національність, віросповідання. Тому дуже важливо бути максимально коректним у своїх виступах, вони не повинні ображати гідність людини.

7. Плюралізм. Журналіст не повинен трактувати подію або проблему однобоко, він завжди має залишати право для іншої точки зору. Плюралізм базується на співставленні різних позицій, поглядів, інтересів, на об’єктивній багатоваріантності і необхідності вибору найбільш оптимального шляху вирішення поставленої проблеми.

Принципи професійної моралі:

– правильна оцінка ситуації;
– відповідальність;
– дія у межах закону і кодексу професійної етики;
– сумлінність;
– надання достовірної інформації;
– підтвердження думки документами.

Професійними рисами та умовами журналістської діяльності є:

– творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорстокої регламентації редакційного та технічного циклу підготовки та випуску видань і програм;
– суспільно впливове, за наслідками, значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати;
– постійне значне морально-психологічне навантаження і напруженість, виконання службових обов’язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях;
– систематичне перебування у відрядженнях та роз’їздах, у тому числі й перебування на місці надзвичайних подій;
– наявність об’єктивних і суб’єктивних труднощів та перешкод у добуванні інформації;
– прояви морально-психологічного тиску, погрози та загрозливі дії проти журналіста у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків.

Принципи та функції журналістської діяльності – Частина 2