Рекреаційний потенціал АР Крим і особливості його реалізації

20 Січня, 20138:58 am

0


Рекреаційний потенціал АР Крим і особливості його реалізації

Стрімкі зміни в економічний системі України виступають одним із факторів, що обумовлюють необхідність формування якісно нового підходу до управління соціально-економічним розвитком держави і його окремими регіонами. При цьому облік регіональних особливостей надає ключового впливу на формування специфічного механізму їх ефективного і раціонального розвитку. Крим, як специфічний регіон України – не виняток, оскільки його природно-географічне положення, унікальні кліматичні і рекреаційні умови формують сильний рекреаційний комплекс, який слід розглядати пріоритетний, що вимагає підпорядкування собі таких комплексів, як аграрно-промисловий, промисловий, транспортний, а також торгівлі , комунальної сфери.

Загальна тенденція розвитку рекреаційної сфери Криму за основними курортним регіонам позитивна, крім того яскраво виражена тенденція переважання обороту послуг в традиційних курортних регіонах (Ялта, Алушта) над новими розвиваються регіонами (Судак, Феодосія).

Стимулювання розвитку нових курортних регіонів є одним із пріоритетних напрямів економічного розвитку Криму. Еколого-економічне та соціальне навантаження, якою характеризується регіон Південного берега Криму, робить згубний вплив на унікальні природно-кліматичні умови цього регіону.

Тому державна підтримка та стимулювання розвитку нових і депресивних курортних регіонів, сприятиме не тільки зниженню еколого-соцільно-економічної напруженості в курортний сезон, але і сприяти вирівнюванню рівня соціально-економічного розвитку регіонів Криму. Однак поряд, з проблемою нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів Криму, актуальна і проблема сезонності роботи рекреаційного комплексу.

Згладжування сезонності є першочерговим завданням реорганізації рекреаційної туристичної діяльності в Криму. Одночасно можуть бути вирішені завдання економічної ефективності галузі і зайнятості населення курортної зони в міжсезоння. Сезонні коливання в Криму настільки значні, що несприятливі погодні умови одного з двох місяців курортного піка (липень, серпень) можуть суттєво впливати на рівень річних доходів цієї галузі і супутніх їй галузей.

За період з жовтня 2008 р. по вересень 2009 р. в АР Крим налічувалося 554 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів. У порівнянні з 2000 р. кількість установ для санаторного лікування і відпочинку збільшилася на 35 одиниць, порівняно з 2007/08 р. їх кількість практично не змінилося. Успіх деяких з цих закладів забезпечили доми з клеєного брусу, оскільки вони приваблювали прихильників екотуризму. Ємність існуючої мережі санаторно-курортних організацій в місяці максимального використання в порівнянні з 2000 р. в 2007/08 р. зменшилася відповідно на 1,7% та 1,3%. Дані зміни зумовлені формуванням конкурентоспроможності санаторно-курортного і туристського комплексу республіки з одного боку, та кризовими явищами в економіці, з іншого, а також збільшенням кількості неврахованих туристських об’єктів, про що свідчить зростання доходу від реалізації послуг по Кримському регіону за 2001-2008 рр..

Статистичні дослідження показують, що показники доходів в червні, вересні складають майже половину їх значень в місяці максимального розгортання, а в травні і жовтні – менш ніж одну третину.

За санаторно-курортним закладам за шість місяців сумарний прибуток ледь становить половину місячного обороту послуг за липень чи серпень, а по іншим оздоровчим закладам наближений до 10%. Сезонні коливання проявляються і в сферах, що обслуговують рекреаційний комплекс: крива рівня доходів також контрастно виражена в пік сезону по послугах культури, розваг і спорту, а також пасажироперевезень.

Рішення проблеми сезонності можливо шляхом більш ефективного використання природно-ресурсного, науково-технічного і виробничого потенціалу інших регіонів Криму з урахуванням їх рекреаційної особливості. Таким чином актуальність досліджень у напрямку пошуку рішень проблем ефективного управління рекреаційним потенціалом Криму є обґрунтованою та об’єктивною реальністю сучасного економічного розвитку регіону.