Роль громадської думки в політиці

22 Січня, 201211:54 am

0


Роль громадської думки в політиці

Роль громадської думки в політиці

Це специфічний стан свідомості, який включає в себе потайне чи явне ставлення різних соціальних спільностей до подій, фактів або процесів соціальної дійсності, в тому числі політичної діяльності. Громадська думка фіксує насам­перед сприйняття дійсності через призму масової свідомості. В ній віддзеркалюються як спільні, так і специфічні інтереси класів, національних, професійних, духовних та інших спільностей, у цілому суб’єктів політичного процесу.

Громадська думка як політичний інститут бере участь у здійсненні влади. Це важливий механізм прийняття політич­них рішень на всіх рівнях. Оскільки громадська думка  виступає знаряддям політики, то її формування є сферою боротьби за владу. В цьому зв’язку складовою частиною політичного процесу можна вважати боротьбу за громадську думку.

Не слід розуміти громадську думку як механічну суму думок членів суспільства або якусь середню величину. Насправді це історично зумовлений динамічний стан масової свідомості великих груп людей, складне політичне явище, яке своїм змістом віддзеркалює співвідношення соціальних сил, що фактично діють у суспільстві. Ця думка існує тоді, коли потенційно різні точки зору можуть бути виражені публічно і коли їх узгодження здійснюється шляхом зістав­лення різних позицій.

Більше того, громадська думка — це сфера політичної боротьби, до якої залучені економічні і політичні сили, оскільки формування і відображення того, що становить її зміст, залежить як від матеріальних (засобів формування і поширення думок), так і політичних передумов (засобів, які дають змогу визначити межі легальної і громадської думки).

Характер впливу громадської думки на політичні процеси залежить від існуючого політичного режиму. Так, в умовах тоталітаризму, авторитаризму  за допомогою державних інститутів здійснюється маніпуляція масовою свідомістю відповідно до офіційної ідеології. Звичайно, в цих умовах немає ніякої потреби у вивченні громадської думки. Вирішальне значення має її нормативне формування засобами тотальної пропаганди.

Як елемент функціонування політичних систем громадська думка є постійно діючим фактором управління, за допомогою якого виконується декілька впливових функцій, а саме: експресивно – контрольна, яка визначає політичну позицію тих або інших спільностей; консультативна дає поради щодо пошукуоптимальних політичних дій; директивна виносить рішення по тих або інших питаннях, регулює поведінку індивідів, спільностей і установ, підтримує або відкидає ті чи інші уявлення, цінності і норми.

Для того щоб ці функції були реалізовані, повинен бути гарантований вплив громадської думки на функціонування політичної системи. Як зазначалося, частиною цієї системи є інститути, за допомогою, яких здійснюється її вплив на процес прийняття політичних рішень,відбувається її включення в політичний процес, його інститути і норми.

Визначається громадська думка дією багатьох факторів: складом тих спільностей,  що висловлюють свої думки, ступенем збігу інтересів верств і груп, які входять до них, характером питань, що обговорюються, та ін. Сам же процес формування і функціонування громадської думки може проходити стихійно. Однак у сучасному суспільстві на цих процесах позначається певний вплив з боку численних соціальних установ — політичних організацій, засобів масової інформації.

Громадська думка може бути моністичною, плюралістичною і одностайною. Може виступати правильним, ре­алістичним або хибним, ілюзорним уявленням щодо дійсності. У цілому нинішній стан громадської  думки характеризується ідейною строкатістю, великою емоційною насиченістю. В цілому вона така, яка повинна бути в суспільстві, що знаходиться на шляху розбудови демокра­тичної суверенної державності.

Для виявлення і вивчення масової свідомості створюються державні та інші служби. Наприклад, у США це відомий інститут Геллапа. Оскільки громадська думка відіграє суттєву роль у політичному житті, її вивчення вимагає серйозного наукового підходу. Передбачається, зокрема, розробка моніторінга — системи таких заданих показників, за допомогою яких можна слідкувати за динамікою змін громадської думки цілого суспільства і окремих верств населення.

Основними каналами вияву громадської думки є референдум, опитування населення, збори, маніфести,всенародні обговорення. Особливе значення мають засоби масової  інформації. В сучасній політології вони розглядаються як один із найважливіших інструментів завоювання і здійснення влади. Західні політологи називають засоби масової інфор­мації “четвертою гілкою влади”.