Розвиток вищої педагогічної освіти та педагогіки як навчальної дисципліни в системі університету (1804 – 1874 рр.)

Лютий 2nd, 20138:28 pm

0


Розвиток вищої педагогічної освіти та педагогіки як навчальної дисципліни в системі університету (1804 – 1874 рр.)

З діяльністю імператорських університетів пов’язаний факт становлення вищої педагогічної освіти. На початку XX ст. це питання широко дискутува­лося. Існувало кілька концептуальних підходів. Поширною була ідея після-університетської педагогічної освіти, інша – полягала у поєднанні професійної і наукової підготовки вчителя в умовах університетської системи. Як наслі­док, у структурі Xарківського імператорського університету і Університету св. Володимира були започатковані педагогічні інститути, відповідно у 1804 і 1834 рр. (ліквідовані приблизно 1858 – 1860 рр.), а згодом – педагогічні курси (1860), дата закриття яких офіційними документами остаточно не визначена (орієнтов­но це період 1867 – 1874 рр.).

На навчання в педінститути (закриті навчальні заклади інтернатного типу) зараховували після закінчення повного курсу університету. Педагогічну підго­товку студенти отримували протягом трьох (на університетських педагогічних курсах – двох) років. По завершенню навчання студенти зобов’язувалися від­працювати не менше 6 років на вчительській посаді.

З розвитком університетської педагогічної освіти пов’язано становлення педагогіки як навчальної дисципліни. Відомо, що в 1807 -1811 рр. педагогіку в Xарківському університеті викладав професор О. Рейніш. Він читав дві дисциплі­ни «Дидактику» і «Теорію виховання». Педагогічну практику було запроваджено з 1808 р. В університетському педагогічному інституті курси теорії та історії педаго­гіки, методики деяких предметів викладав директор – професор X. Роммель. Йому належить розроблення та проведення педагогічного спецсемінару і практичних за­нять з педагогіки. У 1811 – 1812 рр. він і видав навчальний посібник «План та пра­вила навчання і викладання в педагогічному інституті» і курс лекцій «Дидактика й методика». У 1834 р. педагогіку в Xарківських вищих навчальних закладах читав професор О. Валицький, який розробив «Програму-конспект курсу педагогіки».

1850 року імператорським указом при університетах було започатковано ка­федру педагогіки. Структурово вона вводилася до складу історико-філологічних факультетів, хоча «Педагогіка», зокрема, в Університеті св. Володимира за­раховувалася до обов’язкових екзаменаційних предметів на 2-3-х курсах та­кож фізико-математичного та юридичного факультетів. Педагогічні дисципліни з 1850 р. в Університеті св. Володимира викладав професор С. Гогоцький. Це були три навчальні курси: «Наука про виховання», «Дидактика і прикладна пе­дагогіка», «Історія виховання».

У Xарківському університеті кафедра педагогіки офіційно відкрилася з 1852 р. Першим її завідувачем став професор М. Лавровський. Він викла­дав «Дидактику», «Теорію виховання», «Історію педагогіки», а також окремі методики. Особливістю проаналізованого періоду стає формування основ професійно-педагогічної підготовки в університетських педагогічних інститутах та на кур­сах. Паралельно розвиваються теоретична і практична її складові, формується цикл педагогічних предметів через окремі курси дидактики, теорії виховання, те­орії та історії педагогіки тощо. Відмінністю можна вважати виключно авторське розроблення змісту теоретичних педагогічних дисциплін. Педагогічна підго­товка на стадії початкового формування може бути визначена як філософсько-педагогічна з чітко вираженим релігійним спрямуванням і тенденцією до набуття педагогікою статусу самостійної навчальної дисципліни, що виявилося у поступовому її відокремленні від філософії. Були започатковані та на певному рівні реалізовані найважливіші принципи педагогічної підготовки: педагогічна спрямованість, теоретична зумовленість, системність і науковість. Тенденції розвитку педагогічної підготовки в університетах початку ХІХ ст. визначилися в її організації через кафедри педагогіки; інтеграції високого рівня загальнона-укової університетської та поглибленої педагогічної освіти; в розробленні де­тальних варіативних програм з педагогіки, теорії виховання, дидактики, історії педагогіки, окремих методик; реалізації практичної підготовки майбутніх учи­телів через пасивну й активну її складові (в університетських педінститутах -на базі прикріпленої до університету гімназії, у програмі педагогічних курсів – в усіх гімназіях університетського міста). Дві основні тенденції: багаторівневості та університезації вищої педагогічної освіти отримали розвиток у наші дні.