Штрихи до іміджу ді-джея – Частина 2

Квітень 12th, 20125:11 pm

0


Штрихи до іміджу ді-джея – Частина 2

Штрихи до іміджу ді-джея – Частина 1

Якщо анкети студентів, людей із вищою освітою свідчать, що мовні недоліки цієї пари їх шокують, то слухачі-школярі відзначають саме цих ведучих, як зразок для себе (“уміють балакати”, “прості”, “свої”, “ставлять усі композиції, які замовиш”, “зачитують повністю усі листи, повідомлення”), у одній анкеті підліток захоплюється умінням Є. Шмирьової “чушь прекрасную нести”.
Разом із тим, респонденти помітили українізми у мові російськомовних ведучих на інших радіостанціях: “шо?”, “сем”, “восем”. 6,1 % слухачів радять ді-джеям акуратно вживати епітети, уникати штампів, зменшувально-пестливих суфіксів (“телефончик”, “трубочка”, “годинничок”). На радіо “Юніверс” часто звучить: “Не спрыгивайте с трубочки!”

Серед професійних рис називалися уміння спілкуватися. Особливо це стосується інтерактивного ефіру, коли відбувається бесіда із радіослухачем у прямому ефірі під час конкурсів, при замовленні пісні. Тут важливо швидко зорієнтуватися, упевнено підтримати розмову, скоординувати її, імпровізувати, зробити цікавою для аудиторії, не затягуючи діалогу.

Слухачі відзначили такі вади інтерактивного ефіру: надмірну безпредметну балаканину ді-джеїв, “морозяться між собою”, “тикає усім”, “милується собою”, “перебиває тебе”. Називають слухачі й агресивність, злі висловлювання, недобрий гумор на їхню адресу на усіх без винятку радіостанціях. Відзначили респонденти брак поваги до себе. Наприклад, на радіо “Юніверс” їм дорікають за “тупі”, “дурацкие” повідомлення (“Яке йшло, таке й знайшло”); на радіо “Запоріжжя” кажуть: “Без собачих поганял!” (тобто: “Не називайтесь прізвиськом, а сама ж ніяка не Аліса Голд!”).

Серед недоліків спілкування відзначили байдужість, монотонність, занудність, мовчазність ді-джеїв (“мало виходять в ефір”, “О. Панченко з радіо “Запоріжжя” крутить музику, як патефон”).
Дослідження показують, що слухачі високо ставлять не тільки музичні смаки ведучих, а їхнє уміння розповісти про гурт, виконавців, обізнаність із новинками музичного життя світу і Запоріжжя. Так, було названо знавців рокової музики О. Журавльову (“Запоріжжя”), В. Козицького (“Запоріжжя”), О. Третяченка (“Великий Луг”), які добре обізнані з усіма стилями року, ставлять не тільки “золото”, фольк, а й готику, новинки, подають цікаві коментарі, запрошують на ефір місцевих митців, самі добре міксують. Відзначили респонденти професійні добірки поп-музики В. Холодової (“Юніверс”).
Не забули слухачі й про авторські програми ді-джеїв, хоч будь-яка авторська програма орієнтована на вузьку слухацьку аудиторію, і чим талановитіший автор, тим вужча аудиторія, нижче рентабельність програми. Вони відзначили цікаві пізнавальні програми С. Суворової (“Людина Х”, радіо “Юніверс”), В. Холодової (“Автошоу”, “Музична кав’ярня”, радіо “Юніверс”), Г. Черкаської (“Силуети”, “Забавка”, “День держави”, радіо “Запоріжжя”). 8,3 % респондентів при цьому звернули увагу на інтелект, ерудицію, розум, глибину знань, кмітливість та широкий світогляд ді-джеїв. Відзначили, що важливо, коли ведучий може відповісти на запитання, пов’язані з програмами, поза ефіром. Один слухач вжив слова “елітарність, аристократизм іміджу” ді-джея.

Відкидаючи тих, хто копіює інших ведучих (переважно з “Русского радио”), слухачі визначають індивідуальність запорізьких ді-джеів, їхню нестандартність, власний стиль ведення ефіру, уміння бути і мудрим, і веселим. Незначна кількість слухачів із вищою освітою звернула увагу на наявність незалежність думки, уміння її подати.

Студенти-журналісти відзначили уміння анонсувати програми свого ефіру, уміння правильно закидати гачок (“гачок” – англ. Hooks) у П. Мірошниченка (“Ностальжі”), Г. Черкаської (“Запоріжжя”).
Отже, молодий слухач створив образ ді-джея, який не тільки здатен давати аудиторії потрібне: погоду, час, музику, курс валюти, призи, розваги, хороший настрій, а й своє розуміння музики, багатьох проблем, викликати позитивні емоції. Респонденти з числа студентів, людей із вищою освітою створили імідж яскравої, комунікабільної, ерудованої індивідуальності, з нетрадиційним поглядом на речі.
Разом із тим викликає занепокоєння, що непрофесіонали (Є. Шмирьова – студентка-першокурсниця, О. Димов – одинадцятикласник) формують смаки певної частини учнівської аудиторії і стають прикладом для наслідування.

Працівникам телебачення, радіо треба дбати про підвищення власного фахового рівня з дикції, орфоепії, мови. Всі ці питання важко розв¢язати самотужки, бо не завжди журналісти мають необхідні знання, потрібну літературу, тому вищі навчальні заклади, “Просвіта” повинні допомогти організацією лекцій, курсами перевишколу, а держава повинна подбати про регулярне підвищення фахового рівня працівників регіонального радіо.

Варто зазначити, що вихованням еліти, інтелекту нації мають опікуватися державні канали, бо інтелектуальні програми потребують високої професійної підготовки журналістів, системності роботи і відповідальності. Відомо, що чим розумніша передача, тим менше аудиторія й інтерес рекламодавців, тому держава мусить узяти на себе цей тягар.

Дослідження показало, що радіостанціям варто більше уваги надавати відбору ведучих ефіру, їх умінню вступати у комунікацію з слухачем, особистісним якостям. Вважаємо, що є необхідність розробити програму фахової діагностики і професійного відбору ді-джеїв. Крім того, варто подбати про психологічне навчання, підвищення комунікаційної компетентності, регулярне підвищення рівня музичної обізнаності ді-джеїв.

Проведений у дослідження аналіз показав, що регіональне радіомовлення – важлива інституція у формуванні свідомості молоді. З цією метою усі телерадіоканали Запорізького регіону повинні формувати відповідні сітки мовлення в контексті чинного законодавства; подавати державною мовою новини, передачі для дітей та молоді, інтелектуальні ігри, освітньо-пізнавальні передачі. Бажано, щоб товариства “Просвіта”, “Знання”, вищі навчальні заклади організували проведення лекцій з дикції, орфоепії, психології, української мови для працівників радіо. Вважаємо за необхідне запровадити періодичні атестації працівників радіоорганізацій із видачею довідок (ліцензій) на право професійно займатися журналістикою.

І.ПЕНЧУК

1. Потебня А. Эстетика и поэтика. М., 1976, С. 260.
2. Словник іншомовних слів / Укл. С. Морозов, Л. Шкарапута. – К.: Наукова думка, 2000. – 662 с.