Соціально-психологічні основи диференційованого навчання в початковій школі

Вересень 18th, 20115:25 am

0


Соціально-психологічні основи диференційованого навчання в початковій школі

Соціально-психологічні основи диференційованого навчання в початковій школі

Диференційований підхід до учнів у процесі навчання дає змогу максимально ущільнити інформацію в одиницю часу і в такий спосіб збільшити ємність уроку, пристосувати процес навчання до індивідуальних особливостей, передусім до розумових можливостей кожного. Урок ніби розширює свої межі внаслідок уведення індивідуальних та індивідуально-групових форм роботи.

Питання про диференційований підхід до учнів у процесі навчання базується на індивідуальних відмінностях. Вони мають різні психічні джерела і різні вияви у ході навчання. Відмінності полягають передусім у рівнях підготовленості до сприйняття нових знань, які можна визначити на основі характеристики системи вже набутих знань, і внутрішніх посилок до навчання. До них відносимо також навчальну мотивацію і вольові процеси як складові компоненти мислительної діяльності та загальну спрямованість особистості.

Критеріїв індивідуальних відмінностей багато. Тому більшість педагогічних явищ випливають із ряду внутрішніх і зовнішніх посилок і є складними у своїй суті.

Що ж лежить в її основі? Очевидно, весь той комплекс індивідуальних і вікових особливостей, а також вплив зовнішніх обставин, що склалися і привели до розвитку певних психологічних властивостей особистості. Однак коли ми говоримо про індивідуальні особливості того чи іншого учня, то передусім маємо на увазі його здібності. Адже кожному педагогові відомо, що в одних і тих же педагогічних умовах досягаються різні результати. По суті йдеться про здібності до навчання.

І справді, одні учні швидко і на ходу вловлюють наукові відомості, інші потребують деякої повторюваності навчального матеріалу. Це свідчить про психологічні та соціально-індивідуальні відмінності дітей, які змушують педагога вносити серйозні корективи в традиційні методичні рекомендації щодо навчання.

Отже, диференційоване навчання логічно виникає з необхідності врахування індивідуальних особливостей учнів. Ефективна навчальна система повинна не тільки враховувати особистісні психологічні компоненти кожної дитини, а й вводити їх у таке психолого-педагогічне поле, в якому вони розвиваються. Тому індивідуальні особливості учнів, їхні природні задатки і здібності – це психологічні опори в організації навчання, які і визначають характер його освітнього і процесуального компонентів і зумовлюють низку протиріч у навчально-виховному процесі [2].

Незважаючи на різні методологічні підходи до розв’ язання даної проблеми, основні теоретичні надбання можна узагальнити тезами дитина розвивається, навчаючись; навчання виконує провідну (але не єдину) роль у розвитку особистості; воно повинно орієнтуватися на завтрашній день (зона найближчого розвитку); складність і трудність навчального матеріалу відповідають індивідуальним особливостям учнів; навчання організовується на високому рівні трудності і складності відповідно до цих особливостей; оптимально розвиває цілеспрямоване, добре зорганізоване навчання [1].

На думку науковців, диференціація навчання – це множинність ї варіативність індивідуальних та колективних підходів до суспільно погоджених цілей загальної освіти [2]. Вона створює сприятливі умови для індивідуалізації навчання, професійної орієнтації учнів та осмисленого вибору життєвого шляху. Диференціація передбачає відкритість змісту освіти, різноманітність навчального матеріалу, посібників, форм і методів навчальної роботи, контроль знань, широке врахування національної та регіональної специфіки в роботі шкіл Диференціація навчання навіть у самій загальній постановці питання проблема не самостійна, а похідна від стану суспільства, його потреб, насамперед соціальних, економічних, духовних, технічних, тому й постала вона в період ідеологічного розкріпачення нашого суспільства.

Проаналізувавши вищесказане, ми можемо зробити висновок, ще диференціація навчання за такої її організації створюватиме оптимальні умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини.

Кристина Мунтян
Науковий керівник – доц. Кобилянська Л. Л.

Використана література:
1. Савченко О .Я. Сучасний урок в початкових класах. – К., 1997.
2. Верещак ЕЛ., Лозова ОМ. Диференціація навчання за системою рейтингу // Педагогіка і психологія. – 1996. – №1. – с. 112 – 119.