Сон та його значення

Січень 30th, 201211:50 am

0


Сон та його значення

Фізіологічна природа сну. Найповніший відпочинок центральній нервовій системі дає сон. Коли людина спить, ряд систем її органів працює не так інтенсивно, як під час неспання. Тонус скелетних м’язів у неї зменшений, обмін речовин у тканинах знижений, скорочення серця і дихальні рухи сповільнені і ослаблені, температура тіла знижена. Під час глибокого сну в людини звичайно не проявляється умовних рефлексів, тимчасово виключається мислення. А тому під час сну діяльність нервової системи зв’язана в основному тільки з підтриманням життєво важливих функцій організму. Ось чому уві сні людина відпочиває.

Тривалість сну неоднакова у людей різного віку. Немовлята у перші місяці свого життя сплять більшу частину доби і прокидаються найчастіше у години годування. Дорослій людині треба спати 7—8 годин, школяреві 14—15 років — 8—9 годин на добу.

З давніх часів із «загадковим» явищем сну було зв’язано дуже багато забобонів і передсудів. Важко було зрозуміти, чому людина уві сні стає сліпою і глухою, наче мертва, а після пробудження нерідко розповідає про дивні події, які з нею трапилися, коли вона спала. Так виникло повір’я, нібито під час сну людська «душа» тимчасово покидає тіло і мандрує по невідомих світах, де надприродні сили посилають їй «віщі» сновидіння.

Вченим довго не вдавалось знайти правильний підхід до пояснення явища сну і до встановлення причин, які його викликають. Великий вклад у розв’язання цього складного питання зробив І. П. Павлов на основі дослідів і спостережень.

Проводячи досліди для вивчення внутрішнього гальмування, І. П. Павлов помітив, що бувають випадки, коли дія умовного подразника, який багато разів підряд не підкріплюється безумовним, викликає у тварин сонливість, а потім і сон. Це легко зрозуміти, наприклад, з досліду з собакою, у якого було вироблено умовний рефлекс виділення слини на звук труби. Коли багаторазова дія цього подразника не підкріплювалась годуванням, тварина засинала.

На основі цього і багатьох інших аналогічних спостережень І. П. Павлов прийшов до висновку, що сон — це внутрішнє гальмування, яке поширюється по всій корі великих півкуль і охоплює деякі інші відділи мозку.

Значення сну. Діяльність центральної нервової системи протягом дня, як ви знаєте, дуже напружена. А тому в нервовій системі розвивається стомлення. Воно настає пізніше, якщо людина додержує режиму дня, чергує фізичну працю з розумовою, але зовсім уникнути стомлення нервової системи неможливо. Коли воно наростає, в корі головного мозку розвивається гальмування. Думки плутаються, відчуття зовнішнього світу втрачають ясність, тонус м’язів зменшується. Коли сторонні подразнення не заважають людині, вона засинає.

Якщо довгий час людина недосипає або дві-три доби зовсім не спить, то це загрожує серйозним захворюванням — перевтомою нервової системи. В результаті людина надовго може втратити працездатність. Тварини, яких учені в порядку експерименту штучно позбавляли сну протягом кількох діб, гинули.

Таким чином, сон — це захисне пристосування організму, яке запобігає перевтомі нервової системи,— охоронне гальмування. Гігієна сну. Щоб під час сну наш організм діставав якнайповніший відпочинок, треба додержувати ряду гігієнічних правил. Вечеряти треба не пізніше як за дві години перед сном, щоб тиснення переповненого шлунка на діафрагму не заважало вільно дихати.

Сон та його значення – Частина 2