Сполучуваність префіксів локативності з дієсловами

Січень 10th, 201111:26 am

0


Сполучуваність префіксів локативності з дієсловами

Нижче наведено частину дослідження “Історія розвитку і характеристика ономасіологічної категорії локативності“. За цим посиланням ви зможете знайти детальний опис роботи і список джерел.

Сполучуваність префіксів локативності з дієсловами

Дослiдження словотвірної системи може здiйснюватися рiзними шляхами. Можна описувати словотвірну систему вiд похiдної до твірної основи слова, коли основним об’єктом дослідження виступає похідна основа, її структурнo-семантичні особливостi та словотвірна модель, яка їй відповідає. При такому пiдходi вивчення словотвірних одиниць вiдбувається шляхом словотвірного аналiзу.

Для системи дієслова найбільш характерною в англійській мові є префіксація як спосіб слово- та термінотворення. Що стосується дієслівних префіксів сучасної англійської мови, то їх семантичний ефект можна назвати адвербіальним, оскільки вони визначають та пояснюють ідею, яку несе в собі слово. Як Зазначає Т.В.Максимова, дієслівні префікси мають дейктичний характер: вони співвідносять дію, виражену дієсловом, з певною точкою відліку, уточнюючи її в локативному відношенні [35, с. 7].

Префіксальне утворення визначається як словотвірна структура з префіксом, котрий, приєднався в будь-якому акті деривації.

Словотвірний аналіз похідних основ префіксальних дієслів (V) з германськими дієслівними префіксами показав, що вони мають різну словотворчу структуру, яка визначається валентними можливостями дієслівного префікса. Валентність префікса розглядається як його здатність поєднувати твірні основи різної структурної організації. У нашому дослідженні ми визначаємо продуктивну характеристику словотвірних моделей P+V на основі валентності префіксів локативності у поєднанні з твірними основами дієслова.

Використовуючи ті ж самі префікси локативності, що були взяті для структурного аналізу особливостей словотвірної моделі P+N, ми визначаємо продуктивність сполучення префіксів локативної семантики з твірними основами дієслів, тобто високопродуктивні, середньопродуктивні та малопродуктивні словотвірні моделі. Результати аналізу зобразимо в таблиці Б.

Аналізуючи дані, наведені в табл. Б, можна зробити висновок, що високопродуктивні моделі P+V не трапляються в сполученні локативних префіксів з дієслівними твірними основами. Словотвірні моделі P+V є в більшості малопродуктивними і становлять 85% (extravagate, antidote, epidote, deviate, circumscribe, ablocate, antefix, contravene, betoss, downswing, disconfirm, counterweigh, expose, foredoom, embark, forthbring, enclose, interpoint), про що свідчить дуже слабка сполучуваність префіксів з твірними основами дієслів. Тому валентність префіксів локативної семантики не виявляє високої тенденції до поєднання з дієслівними твірними основами. Середньопродуктивні моделі становлять тільки   15% (interpose, interweave, interfuse).

Не можна не звернути увагу на ономасіолого-словотвірну транспозицію, виявлену при проведенні структурного аналізу сполучуваності локативних префіксів з твірними основами дієслів. Вони транспозиціюють клас дієслів в клас іменників. Так, наприклад, circum+flex (V)→circumflex (N), ab+utter (V)→abutter (N), down+roll (V)→downroll (N), ante+fix (V)→antefix (N). Такий тип особливостей словотвору об’єднує  ті префіксальні похідні, які характеризуються невідповідністю категоріальних значень результативних похідних в порівнянні з вираженим твірним словом. При цьому має значення перекатегорізація слова, результатом якої є включення похідного в новий лексико-граматичний клас [1, c. 58].