Спостереження та догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів

Найбільш поширеними захворюваннями крові та кровотворних органів (гематологічні захворювання) є анемія (недокрів’я) та гемобластози (захворювання кровотворної тканини пухлинної природи). Зустрічаються також захворювання, обумовлені порушеннями властивості крові зсідатися. До них належать геморагічні діатези: гемофілія, тромбоцитопенія та ін. У хворих на анемію часто спостерігаються сухість та тріщини  шкіри, потовщення нігтів та їх ламкість.

При хронічному лейкозі, лімфогранулематозі у зв’язку зі свербежем шкіри на ній можуть виникати розчухи та тріщини, до яких приєднується вторинне гноячкове ураження  шкіри. Оскільки ці хворі мусять тривалий час перебувати  на суворому постільному режимі, необхідно своєчасно вживати весь комплекс заходів, що стосуються догляду за шкірою і профілактики пролежнів.

Хворі із захворюваннями крові, особливо ті, які одержують високі дози цитостатиків, мають знижену опірність організму і стають чутливими до дії різних мікроорганізмів. Тому таких хворих найкраще розміщувати в одно- двомісні палати, які бажано регулярно кварцувати.

Велику увагу приділяють догляду за ротовою порожниною, бо при анемії виникають тріщини в кутах рота, розвиваються запальні процеси (стоматит, глосит), а у хворих на лейкоз буває кровоточивість ясен, рухливість та випадіння  зубів.

Хворим треба регулярно вимірювати температуру тіла і дані записувати у температурний листок. Деякі типи гарячок (наприклад, хвилеподібна при лімфогранулематозі) мають діагностичне значення.

У хворих на анемію Аддісона — Бірмера страждає периферична нервова система і порушується больова чутливість, у них втрачається відчуття холоду і тепла, тому таким хворим обережно прикладають грілки, щоб уникнути опіків. У цих хворих може спостерігатися мимовільне сечовипускання,  тому їм під простирадло кладуть клейонку. У хворих із захворюваннями крові треба здійснювати регулярний контроль за діяльністю серцево-судинної та дихальної систем (вимірюють артеріальний тиск, підраховують частоту серцевих скорочень та дихання і отримані результати заносять до історії хвороби). У багатьох хворих погіршується апетит, тому їх годують часто і невеликими порціями. Харчування має бути повноцінним, висококалорійним, легко засвоюватися. При залізодефіцитній анемії призначають продукти, багаті на залізо.