Сучасне дослідження злочинності

Серпень 16th, 20123:35 am

0


Сучасне дослідження злочинності

Початок: соціологія злочинності

Соціологія злочинності залишається переважно емпіричною дисципліною, яка ставить на меті збирати й обробляти дані, що стосуються злочинів у країні і злочинності, розробляти на цій основі висновки й рекомендації на адресу політичного керівництва і правоохоронних органів, наукової і широкої громадськості. Втім дослідження має свою специфіку, оскільки у сфері злочинного вчені мають справу з латентними соціальними явищами і процесами. Кримінальні відносини є прихованими від стороннього ока, а їх суб’єкти мають мотиви не ділитися відповідною інформацією зі сторонніми людьми. Такі явища соціального життя як злочинність, наркоманія в інформаційному плані нагадують за структурою айсберг: 1/1Д маси – на поверхні, а 9/10 – під водою (невидимі для спостерігача). Як правило невелика частина подій, які відбуваються в цій царині, стають відомими офіційним інстанціям, потрапляють у різноманітні статистики. Основна маса діянь, явища кримінальної субкультури, тенденції і процеси, і багато іншого залишаються як латентні складові. Саме вони становлять найбільш цікавий об’єкт для дослідників-соціологів.

Сучасна соціологія злочинності використовує весь арсенал соціологічних методів, як кількісних, так і якісних. Е. Сазерленд свого часу знайшов ефективний метод дослідження злочинності. Йому вдалося умовити лише одного професійного злодія, якому виповнилося 50 років, і який мав за плечима 20 років кримінального стажу і 3 судимості, щиро і повно відповідати на запитання. Таке опитування є прикладом якісного слабо структурованого біографічного інтерв’ю. Воно може розтягнутися на декілька днів і відбуватися у формі невимушених бесід. Дослідник робить записи за допомогою диктофону, а потім опрацьовує текст. Цікаво, що Е. Сазерленд запропонував своєму респонденту дати письмові відповіді у вільній формі на поставлені запитання, а потім дослідник вдався до процедури верифікації (перевірки) інформації, показуючи тексти іншим злодіям і поліцейським чиновникам. Він зумів проникнути у закритий для стороннього ока світ професійних злочинців. У подальшому Е. Сазерленд видав книгу, де намагався зберегти мову й установки професійного злодія, яка стала бестселером.

Дослідники перевіряють дані статистики за допомогою опитувань про віктимізацію (від слова „жертва”), в ході яких розпитують про досвід зіткнення зі злочинними проявами. Згідно цих досліджень, рівень злочинності в рази перевищує той, який подається в офіційних звітах. Крім цього, науковці проводять регулярні дослідження з метою виявлення приблизного портрету злочинців, – хто вони за віком, статтю, класовою, расовою та етнічною належністю? Також вони вивчають види та причини злочинів. Крива офіційно зареєстрованої злочинності різко піднімається в підлітковому віці, досягає піку в 20 років, а потім йде на спад. Молодь здійснює найбільше злочинів, особливо тяжких. У тендерному аспекті – близько 2/3 злочинців – це чоловіки. Зв’язок між соціальним становищем і кримінальними діяннями залежить насамперед від характеру злочину, оскільки важко порівнювати вуличну злочинність із протизаконними діями „білих комірців”. Расова та етнічна належність значною мірою корелює з рівнем злочинності, хоча причини цього багаточисельні і складні. Тут дана належність тісно пов’язана з соціальним становищем, формами сімейного життя, певними упередженнями тощо.