Тоталітарні політичні режими

Травень 19th, 20131:34 pm

0


Тоталітарні політичні режими

Платон, Т. Мор, Т. Кампанелла і ряд інших яскравих мислителів минулого тільки мріяли про створення розумно керованої держави, в якій буде досягнута гармонійна єдність між людьми, між суспільними й особистими інтересами. Колективістські теорії завжди спиралися на авторитет держави і силу влади, але тільки наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. з’явилися технічні й політичні засоби, завдяки яким виникли тоталітарні політичні режими. Основні риси тоталітарної політичної системи розглядалися в попередній лекції. Мета даного розділу – розглянути функції окремих елементів системи політичної влади в тоталітарному суспільстві.

Тоталітарний політичний режим – це форма володарювання політичної сили (партії), що за допомогою держави й ідеології прагне установити в закритому суспільстві систему всеохоплюючого контролю над життям суспільства в цілому, а також керувати свідомістю і соціальним поводженням окремої особистості.

Якщо Б. Муссоліні вживав термін „тоталітарність” у позитивному змісті для свого політичного режиму, то практично всі західні дослідники (Ф. Хайек „Шлях до рабства” 1944 р., Х. Арендт „Джерела авторитаризму” 1951 р., К. Фрідріх і З. Бжеинский „Тоталітарна диктатура і демократія” 1956 р. і ін.) визнавали тоталітаризм у Німеччині, Італії, СРСР і інших країнах як політичний режим, спрямований проти базових цінностей особистості і демократичного суспільства. Дуже часто весь період існування комуністичного суспільства в СРСР називають тоталітарним, що не відповідає істині. Якщо він був тоталітарним до самої погибелі в 1991 році, виникає питання: звідкіля взялися масові демократичні рухи типу „Народного руху”, „Саюдіса” (Прибалтика) і авторитетне коло видних демократичних політиків? Тоталітарний період зжив себе після смерті И. Сталіна і після авторитарного режиму Н. Хрущева поступово трансформувався в авторитарний-бюрократичний різновид.

По формам здійснення соціального контролю виділяються релігійний, політичний і інформаційний типи тоталітаризму.

Політичний тоталітаризм звичайно підрозділяють на „лівий” (комуністичні країни) і „правий” (Італія, Німеччина).

„Лівий” тоталітаризм ґрунтувався на жорстко централізованій державній власності, зрівняльній системі розподілу життєвих цінностей, ліквідації буржуазії як класу, пануванні марксистсько-ленінської ідеології і гегемонії нижчих класів. На практиці диктатура пролетаріату виступала в вигляді диктатури партії. Соціально-політичною метою „лівого” тоталітаризму була ідея світової революції і створення всесвітнього комуністичного суспільства, побудованого на принципі інтернаціоналізму.

„Правий” тоталітаризм ґрунтувався на ідеологіях фашизму і націонал-соціалізму, що являли собою вигадливу суміш дрібнобуржуазних соціалістичних ідей і націоналізму на основі переваги „вищої” арійської раси і спадкоємців Древнього Рима. „Народне суспільство” будувалося на засадах контролю держави над капіталом, ієрархічній системі розподілу благ по соціальному стану людей у суспільстві, гегемонії національного середнього класу, антикомунізмі й ідеї світового панування над „неарійськими народами”. Для обох форм тоталітаризму була властива розвита система терору і репресивного апарата.

Для всіх тоталітарних політичних режимів характерні подібні причини виникнення і закономірності функціонування соціально-політичної організації суспільства.

Політологія / Упоряд.: Березовський В.В., Бакуменко О.О.; Кашаба О.Ю. : Харків: УІПА, 2010 – 218 с.