Творчість Альфреда Ґонґа

15 Жовтня, 20122:35 pm

0


Творчість Альфреда Ґонґа

Альфред ҐОНҐ (псевдонім, справжнє прізвище – Альфред Лікернік, 14.8.1920, Чернівці – 18.10.1981, Нью-Йорк) походить з дрібнобуржуазної єврейської родини. Навчався в єврейській гімназії, відтак студіював романістику та порівняльне літературознавство в Чернівецькому університеті. В 1940 р., після приєднання Буковини до Радянського Союзу, був відрахований з університету як “буржуазний елемент” й посланий учителем на село. Його родину тим часом депортували до Сибіру. Під час війни Ґонґ був ув’язнений в чернівецькому ґетто, згодом в одному з “трудових таборів” Трансністрії.

Йому вдалося втекти звідти з чужим паспортом, а потім через Одесу дістатися до Бухареста, де у перші повоєнні роки він працював журналістом і кінокритиком газети „Capitala“. Коли в Румунії до влади прийшли комуністи, Ґонґ таємно перейшов румуно-угорський кордон і втік через Будапешт до Відня, де якийсь час давав приватні уроки й завідував літературною частиною „Малого театру“ при віденському „Konzerthaus“.

Тут він якийсь час підтримував дружні контакти зі своїм земляком Паулем Целаном, коли той в першій половині 1948 р. перебував у Відні (збереглися чернетки його ранніх поезій з правками Целана). – Перші вірші Ґонґа були надруковані в кінці 40-их рр. в літературному часописі „Lynkeus“ (Відень), а також в поетичній антології „Von Tür zu Tür“ (“Від дверей до дверей”) Рудольфа Фельмайєра. Однак йому не вдалося утвердитися у повоєнній, розділеній на чотири зони окупації австрійській столиці, й у 1951 р. він як „displaced person” (переміщена особа) емігрує до США.

Опинившись у Нью-Йорку, Ґонґ перепробував багато професій, працював фабричним робітником, офіціантом, банківським кур’єром, комерційним перекладачем, службовцем, соціальним працівником, бібліотекарем у психіатричному госпіталі в Бронксі. Найпродуктивніший період творчості поета припадає на 60-ті рр., коли в німецьких та австрійських видавництвах з’явилися його збірки віршів „Gras und Omega“ (“Трава й Омега”, 1960), „Manifest Alpha“ (“Маніфест Альфа”, 1961), антологія „Interview mit Amerika: 50 deutschsprachige Autoren in der neuen Welt“ (“Інтерв’ю з Америкою: 50 німецькомовних авторів у новому світі”, 1962), книга сатиричної прози „Happening in der Park Avenue: New Yorker Geschichten“ (“Випадок на Парк авеню: Нью-Йоркські історії”, 1969). Однак у 70-ті рр. поет почав дедалі більше резиґнувати у своїй Нью-Йоркській ізоляції, позаяк йому здавалося, що його твори не мають ніякого розголосу серед читацької публіки. Тільки в 1980 р.

у Відні з ініціативи друзів з’явилася третя й остання прижиттєва збірка віршів під назвою „Gnadenfrist“ (“Строк помилування”). Його радіоп’єса „Die Stunde Omega“ (“Година Омеґа”, 1955), чотириактна драма  „Um den Essigkrug“ (“Навколо кухлика з оцтом”, 1958 та ін.), як і мюзикл „Klischee aus Übersee“ (“Кліше з-за океану”, 1961) за життя не публікувалися (лише в 2007 р. американська германістка Бербел Зух видала його драматичні твори зі своїми коментарями у видавництві Петера Ланґа в серії “Нові німецько-американські студії”). – Лірична творчість А.Ґонґа характеризується гострою суспільно-критичною спрямованістю. Вона порушує проблеми гуманізму й варварства, кохання і смерті, пошуків сенсу життя. Наснажена в’їдливою іронією та непідробним гротеском, експериментальна за формою, вона ламає усталені суспільні, моральні та психологічні табу, нерідко культивує яскраво виражений “низький” стиль.

Останнім часом інтерес до творчості А.Ґонґа помітно зростає, що засвідчує видання книги його ранніх поезій („Early Poems“, ed. Jerry Glenn a.o., Columbia, 1987), а також віршів з поетичної спадщини „Israels letzter Psalm“ (“Останній псалом Ізраїля”, 1995) та перевидання збірок “Трава й Омеґа” (1997) та “Маніфест Альфа” (2001), що з’явилися в аахенському видавництві „Rimbaud“. В 1995 р. в німецькому місті Оснабрюку за ініціативи дослідника творчості Ґонґа Йоахіма Германна було засноване “Товариство Альфреда Ґонґа”, покликане популяризувати його творчість. – Чимало віршів А.Ґонґа містять поетичні ремінісценції України (“Біля Одеси”) та його малої вітчизни Буковини (“За варінням мамалиги”, “Буковина”, “Топографія” та ін.). А.Ґонґ перекладав також вірші російського поета С.Єсєніна.