Творчість Михайла Черешньовського в еміграції.

23 Травня, 201110:12 am

0


Творчість Михайла Черешньовського в еміграції.

Творчість Михайла Черешньовського в еміграції.

В умовах незалежної України імена багатьох визначних діячів української культури, які через певні соціально-економічні та суспільно-політичні чинники змушені були покинути Україну, повертаються в лоно рідної Батьківщини. Перебуваючи в еміграції, вони не забували рідну мову, рідне слово, ширили українську культуру в країнах далекого зарубіжжя. Одним з яскравих представників мистецької еліти України був Михайло Черешньовський.

Михайло Черешньовський (1911-1994 pp.) народився біля міста Балигорода Ліського повіту на Лемківщині. Після закінчення школи, навчався у мистецько-промисловій школі в Коломиї де й відбулося становлення Черешньовського як громадянина і митця.

Навчаючись в Інституті пластичного мистецтва імені Щепанського в Кракові, він активно співпрацював з молодіжними структурами ОУН, з Краківською філією “Просвіти”, з українським мистецьким об’єднанням “Зарево”.

У цей час він розкрився його талант митця-скульптора. Він створив композицію “Вічний жид”, статуетку Тараса Шевченка, гротесковий автопортрет. У ранніх кубістичних працях, попри їх виразний студійний характер пробивалися риси майбутнього зрілого скульптора. Після захисту дипломної роботи Черешньовський повернувся до Болехова на Прикарпатті заснував школу-майстерню народної різьби по дереву.

Початок Другої світової війни змінив долю Черешньовського, який емігрував до Кракова, і продовжив співпрацю з ОУН. Переслідування за відстоювання національних інтересів привели його у табір для біженців у Міттенвальді. Не полишаючи мистецтва він створив першу в еміграції скульптуру “Дівчина”.

В 1950 р. в Німеччиньї ліквідувалися окупаційні зони західних держав, Черешньовський виїхав до Мюнхена, де продовжив мистецькі шукання. У 1951 р. розпочався новий період в житті митця пов’язаний з еміграцією в США. Американський період діяльності Черешньовський – найбільш плідний. В цей час він створив цикл скульптур на тему Богородиця, чим виконав обітницю: подякувати силою даного йому мистецького таланту Христові і Богородиці за дароване життя, яке мало на втратив під час переправи неподалік чешсько-німецького кордону [1, с. 135]. До циклу ввійшли праці: “Мати Божа рятівниця” (1952 p.), “Втеча до Єгипту” (1953 p.), “Мадонна на колінах” (1955 p.), “Модерна Мадонна” (1953 p.).

З 1956 р. починає працювати над створенням першої скульптури Лесі Українки для міста Клівленда штат Огайо. Це була важка праця для митця, адже це перша його монументальна скульптура. Друга скульптура Лесі Українки призначалась для міста Торонто. Вже 19 жовтня 1975 р. серед канадських кленів постала провісниця волі, романтична жінка з квітами в руках. її погляд був звернений у далечінь, крізь простір і час, до далекої України. Новий монументальний твір митця справив велике враження і надихнув українців Канади і всієї діаспори [2, с. 14].

Протягом усієї творчості митця прослідковується цикл праць, присвячених саме жіночим образам: це погрудні портрети Ольги Басараб, Роми Прийми, Оксани Макаревич та ін. Відображення краси жінок і дівчат і є даниною подяки митця жіноцтву. Та поряд із зовнішньою красою він зображував кожну з них і як індивідуальність, особистість.

Особливе місце в творчому доробку займає різьба для гантерського комплексу, зроблена на замовлення громади українців греко-католицького храму св. Івана Христителя.

Отже, Черешньовський в еміграції зумів відкрити всю силу свого таланту. Він не виконав жодного твору який би виходив поза рамки української тематики. Не відповідав би українським
інтересам.

Христина Яворська
Науковий керівник – доц. Марусик Т.В.

Використана література
1. Степовик Д. “Скульптор Михайло Черешньовський. Життя і творчість. -К: Видавництво імені Олени Теліги, 2000. – 223 с.
2. Певний Б. Під прихистком Богородиці //Україна, – К. -1992. № 15-16