Типи сім’ї – Частина 2

Серпень 8th, 20123:42 am

0


Типи сім’ї – Частина 2

Типи сім’ї – Частина 1

Співжиття найбільш поширене у Скандинавії, зокрема у Швеції, де 50%) дітей народжуються поза шлюбом. Для „чорної сім’ї”” у США співжиття стало нормою, там 48% дітей народжуються поза шлюбом і потім виховуються однією матір’ю. Нині в Україні також збільшується кількість людей, які перебувають у співжитті, а також кількість позашлюбних дітей.

За результатами сучасних опитувань 82% молоді мали дошлюбні сексуальні зв’язки. Громадська думка нині толерує ці зв’язки, хоча вказує на те, що вони є виправданими лише тоді, коли в їх основі лежить глибоке почуття. Отже, співжиття набуває дедалі більшого поширення, особливо серед молоді.

Зауважимо, що існує два досвіди у розумінні співжиття, -чоловічий і жіночий, і вони між собою не тотожні. У 2005 р. в Україні було проведене опитування пар, які перебувають у співжитті. Було задано два питання: „Як Ви ставитеся до співжиття?” (позитивно/негативно) і „Чи вважаєте Ви себе одруженим (заміжньою)?” Більшість чоловіків сприймають співжиття позитивно (70%), а більшість жінок – негативно (60%о). Більшість чоловіків вважають себе вільними, а більшість жінок — заміжніми. Отже, співжиття вигідне у більшості випадків чоловікові, який, щоб уникнути відповідальності перед дружиною та дітьми, часто є ініціатором вільних стосунків із жінкою. І причина, з якої жінки погоджуються на співжиття, аж ніяк не почуття, а брак власного житла і матеріального забезпечення.

Гомосексуальні пари. Більшість світових культур стверджують, що шлюб укладається між представниками різної статі, оскільки основним призначенням сім’ї було народження дітей. Але у сучасному світі багато чоловіків і жінок живуть гомосексуальними парами. Послаблення нетерпимості до гомосексуальності простежується сьогодні в багатьох країнах світу.

Відлік історії юридичного визнання прав одностатевих пар (права успадкування майна, права відвідування в лікарні, податкових пільг, в деяких випадках усиновлення) починається з 1989 p., коли вперше в світі в Данії був прийнятий закон про партнерства (цивільні партнерства або цивільні союзи). Аналогічні законотворчі ініціативи відбулися в інших країнах Західної і Північної Європи (Великобританія, Ірландія, Гренландія, Франція, Андорра, Німеччина, Фінляндія, Люксембург, Чехія, Словенія, Угорщина, Швейцарія, Хорватія, Австрія), а також в Ізраїлі, Новій Зеландії та Австралії. Окремі країни (Колумбія, Уругвай, Еквадор), провінції та муніципалітети (в США, Бразилії, Мексиці, Венесуелі) в Америці також узаконили деякі форми одностатевих союзів.

Правова різниця між «союзом» і «шлюбом» розрізняється в різних країнах.

Одностатеві шлюби офіційно визнані і реєструються в наступних державах: Нідерланди (2001), Бельгія (2003), Іспанія (2005), Канада (2005), ПАР (2006), Норвегія (2009), Швеція (2009), Португалія (2010), Ісландія (2010), Аргентина (2010). У деяких країнах це питання знаходиться на розгляді у парламентах. 42% населення США живуть у штатах, які визнають в тій чи іншій формі одностатеві союзи. Одностатеві шлюби юридично законні в шести штатах: Айові, Вермонті, Коннектикуті, Массачусетсі, Нью-Гемпширі і Нью-Йорку, а також у федеральному окрузі Колумбія. На цих територіях проживає 7%о американського населення. Ще 7 штатів – Гаваї, Іллінойс, Каліфорнія, Колорадо, Невада, Нью-Джерсі і Орегон легалізували одностатеві партнерства, однак такі союзи надають обмежений набір подружніх прав. У штатах Меріленд і Род-Айленд визнаються гей-шлюби, укладені на інших територіях.

Деякі гомосексуальні пари мають дітей, – або від попередніх гетеро сексуальних шлюбів, або прийомних. Розвиток репродуктивних технологій уможливлює для гомосексуалів мати дітей і без гетеросексуальних контактів. Водночас діти є основною проблемою гомосексуальних пар, оскільки держава здебільшого негативно ставиться до виховання дітей у них.

Життя на самоті. В останні десятиліття збільшилася кількість людей, які живуть на самоті. Особливо це стосується жінок, зокрема, 33% жінок у Москві, 36% – у Лондоні, 38% – у Парижі, 40%о – у Нью-Йорку – неодружені і половина з них ніколи не були в шлюбі. Значна доля з них – це молоді жінки і обумовлено це тим, що багато жінок працюють. Будучи матеріально незалежними, вони вважають шлюб справою вибору, а не економічної необхідності. Але вступивши у зрілий вік, багато неодружених жінок починають відчувати, що вільних чоловіків недостатньо. Крім цього, статус багатьох жінок утруднює їм пошуки відповідного чоловіка.