Типи сім’ї

Серпень 8th, 20123:42 am

0


Типи сім’ї

Існує декілька типологій сім’ї залежно від певного критерію.

Залежно від структури родинних зв’язків сім’ї поділяють на нуклеарні та розширені. Нуклеарна сім’я (поняття ввів у 1949 р. американський соціолог Ж. Мурдок) – це сімейна одиниця, яка складається з одного або двох батьків і їхніх дітей. З одруженням дітей утворюється розширена сім’я – це сімейна одиниця, яка включає не лише батьків і дітей, але й іншу рідню. Вона характеризується сильними узами між поколіннями і родичами, тому її ще називають сім’єю родичів. У сучасних суспільствах домінують нуклеарні сім’ї. Нині в Україні такі сім’ї складають 75% від загальної кількості. Водночас, на думку сучасних вчених, певним перебільшенням є теза, що у традиційних суспільствах домінувала розширена сім’я.

Залежно від того, де проживає сімейна пара, вона трактується як патрилокальна, матрилокальна або неолокальна. У першому випадку шлюбна пара проживає разом або близько до батьків чоловіка; у другому випадку – до батьків дружини; у третьому випадку — окремо від обох батьків. Перші два типи характерні для доіндустріальних суспільств, а третій – для індустріальних.
Залежно від наявності в сім’ї батьків виділяють повну, коли є обидва члена подружжя і неповну, де один із батьків відсутній.

Залежно від кількості дітей, сім’ї бувають малодітні, середньодітні, багатодітні та бездітні. В Україні частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома – 49,3%>, з трьома -7,4%, багатодітних – 2,9%. Середній показник кількості дітей у сім’ї в Україні складає 1,2. В Україні 10% бездітних сімей, переважно з фізіологічних причини. Кількість дітей у сім’ї визначається самими батьками, проте значний вплив на це мають умови життя суспільства та окремої сім’ї, насамперед фінансово-матеріальні та побутові, а також традиції, що склалися в тій чи іншій країні. При всій важливості матеріально-побутових умов, слід зазначити, що з покращенням життєвого рівня народжуваність автоматично не зростає. У країнах із високим рівнем доходів найбільш помітна тенденція до скорочення чисельності сім’ї. Користуючись економічною термінологією можна сказати, що індустріалізація перетворила дитину з джерела доходу в платіжне доручення. Водночас збільшення населення на планеті відбувається насамперед за рахунок країн „третього світу”.

Залежно від працевлаштування членів подружжя на оплачуваній роботі можна говорити про однокар’єрну (працює лише один) і двокар’єрну (працюють обидва) сім’ю.

Залежно від розподілу прав і обов’язків в сім’ї виділяють авторитарні сім’ї, які характеризуються жорстким підкоренням дружини – чоловікові, а дітей – батькам та егалітарні, які грунтуються на розподілі ролей згідно з особистісними якостями і здібностями подружжя, на рівній участі кожного з них у прийнятті рішень, добровільному розподілі обов’язків у вихованні дітей тощо.
Альтернативні форми сім’ї.

Крім цього, у наш час досить поширеними стали так звані альтернативні форми сім’ї: співжиття, гомосексуальні пари, життя на самоті.

Досить поширеним явищем у сучасному світі є співжиття (конкубінат) — спільне ведення господарства парою, яка не перебуває в шлюбі. Воно є наслідком лібералізації сексуальних стосунків, – так званої сексуальної революції. На Заході вона відбулась у 50-60-х pp. XX ст., а на теренах нашої країни -розпочалась у 90-х pp. XX ст. Як явище співжиття вийшло зі студентського середовища. Дослідження, здійснені у США свідчать про те, що близько однієї чверті студентів живуть із партнерами, з якими перебувають у сексуальних стосунках протягом певного періоду навчання в коледжі або університеті,. У США співжиття зросло з 1960-х pp. у 5 разів. Опитування 2765 американок у віці 18-26 років засвідчило, що 60% із них розпочали статеве життя в 17 років, перебуваючи поза шлюбом. Різко зросла кількість американок, які народжують поза шлюбом: з 5,3% у 1960 р. до 25% у 1988 р.

У 1994 р. у Великій Британії 50%> людей у віці до 25 років жили у співжитті, хоча у 1970 р. їх був 1%. Загалом же у співжитті перебувають 20% пар, 30% дітей народженні поза шлюбом. Е. Гіденс у 1990-х pp. писав: „У Британії ще донедавна сприймали співжиття як щось скандальне… Сьогодні його здебільшого сприймають як експериментальний етап, що передує одруженню. Молоді люди починають жити разом здебільшого стихійно, без обміркованого наміру. Двоє осіб, які перебувають у сексуальних стосунках, усе більше й більше часу проводять разом, вряди-годи хтось із них покидає для цього, на довший або коротший період, свою власну домівку. Молоді люди, які живуть разом, майже завжди сподіваються в майбутньому одружитися, хоч і не обов’язково зі своїми нинішніми партнерами”.

Типи сім’ї – Частина 2