Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 4

Квітень 10th, 20127:00 am

0


Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 4

Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 1
Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 2
Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 3

Зрозуміло, що таку державницьку місію Національна радіокомпанія України та Національна телекомпанія України виконують в електронному інформаційному просторі наодинці. “Незалежні” колеги по ефіру частіше виступають в ролі пасивної войовничої опозиції на ниві державотворення. Переважно російська мова, неукраїнська пісня, байдужий, інколи критиканський аналіз подій, що відбуваються в Україні, продовжують активно підживлювати негативні колоніальні автостереотипи. Якщо додати сюди інерцію старих бюрократичних структур, старого українофобського мислення, відкриту діяльність у вищих державних органах влади антидержавних антиукраїнських груп, фракцій стане зрозумілим, наскільки важко подолати вкрай негативні автостереотипія, прищеплювані мільйонам зденаціоналізованих українців колоніальною владою. Вчорашні стереотипи сьогодні успішно протистоять зусиллям слабкої постколоніальної й посткомуністичної держави з недорозвиненим громадським суспільством і недобудованою нацією.

У контексті антиколоніальної боротьби М.Рябчук (Політологічні читання. — 1994. — N 2) пояснює появу діаметрально протилежного стереотипу – гіпертрофованого-позитивного. Цей стереотип ґрунтується на суто романтичному ідеалізованому образі нації як своєрідного втілення “вищої ідеї”, що начебто іманентно закладено в історії і лише шукає шляхів свого вияву. Ця теорія у більшості країнах світу домінувала до середини XX ст. В Україні внаслідок загерметизованості й загальмованості всіх суспільних та інтелектуальних процесів романтична концепція домінує, по суті, донині, особливо, в літературній публіцистиці, поезії, значною мірою, в журналістиці. Ці позитивні стереотипи покликані нейтралізувати відповідні негативні. Насправді своєю квазінауковістю, гіперболічністю вони нерідко справляють протилежний ефект. Літературно-наукові розвідки на рівні гіпотез про витоки християнства і місце України у цьому зв’язку, всебічна ідеалізація власної історії та її продовження у найдавніші часи, що мають місце в нашому національному ефірі, знову підживлюють негативні колоніальні автостереотипи.

Гіпертрофований негативний і гіпертрофований позитивний автостереотипи є закономірним продуктом колоніальної й антиколоніальної свідомості. Зняти протиріччя, які сформувалися у цьому соціальному полі, однозначно неможливо. Для України це особливо важке завдання, де химерно поєднуються неоколоніалізм, внутрішній колоніалізм. Негативні автостереотипи підживлюються колишньою метрополією через спільний (великою мірою) інформаційний, культурний простір, через колишню колоніальну адміністрацію, яка, попри зміни вивісок і прапорів, залишилася фактично незмінною, а головне – негативний автостереотип має колосальну історичну та психологічну інерцію і успішно відтворюється самим малоросійським обивателем.

Нам залишається визнати себе спадкоємцем обох спадщин – колоніальної та антиколоніальної – і в рамках розумного діалогічного підходу виробити сучасну ідентичність, на базі якої будувати справжнє національне-демократичне суспільство.

Не менш важлива проблема формування нових економічних стереотипів ринкової формації і подолання міцних установок планової розподільчої соціалістичної системи. У цьому зв’язку виникає цілий комплекс проблем, значно ширший аніж просто виробнича сфера. Тут в повну силу спрацьовують економічні закони, які регулюють не виробництво, а відносини між людьми в процесі виробництва і розподілу матеріальних благ. Для багатьох змиритися з самим фактом появи сусіда-землевласника, можливого заможника означає морально-психологічну катастрофу. І є чимало фактів, коїш розлючений натовп, вихований на принципах колективізму і безвідповідальності, класової боротьби і непримиренності до експлуататорів-глитаїв, знищує фермерські угіддя, виштовхує зі свого оточення чужорідне тіло.

Мабуть найефективніший результат діяльності соціалістичної системи – це знищення на генетичному рівні почуття власника, господаря, трударя-гречкосія. Для досягнення цієї мети система не зупинялася ні перед чим – мільйони людей були просто фізично знищені голодомором або в катівнях Сибіру. Система страшно боялася людей-трударів, які через мотивацію власного інтересу підривали основоположні економічні засади комуністичної ідеології, загальнонародну власність, яка зрівнювала людей і робила слухняними гвинтиками в політичному житті.

Зламати такі потужні установки, сформувати нову систему цінностей, виробити нові категорії економічного мислення, примусити самостійно думати, відповідати за свої дії не легше ніж повернути історичну пам’ять, утвердити національну самосвідомість.

На Українському радіо, телебаченні розгорнута ціла мережа програм аналітичного, пізнавального характеру на економічну тематику. Можна засвідчити, що непростий процес входження в ринкові відносини розпочався і завершиться він успішно, коли синхронно працюватимуть усі системи суспільного механізму.

ПІДСУМКИ

Виходячи з вище означених факторів, Українське радіо формує концепцію свого мовлення на таких засадах: За ідеологією Українське радіо виконує функції винятково державницько-будівничого характеру.

1. Ці функції не властиві для більшості електронних засобів масової інформації світу, оскільки відбувається водночас формування і державницьких інституцій, і, найголовніше, трансформація світоглядних позицій громадян держави. Це вимагає надзвичайно делікатного підходу, який визначається віковими, історичними, регіональними, інтелектуальними характеристиками окремих верств суспільства.

Зламати світоглядні, психологічні стереотипи, сформовані протягом багатьох десятиріч, не ображаючи почувань кожного громадянина суспільства, справа надзвичайно і складна, і відповідальна.

2. У цьому зв’язку, зрозуміло, що за змістом Українське радіо віддає перевагу програмам аналітичного характеру. Останнім часом з’явилося багато передач, зокрема, економічної тематики, де не тільки повідомляється про факти життя окремих виробничників, але й формується новий тип господаря – людини мислячої, здатної працювати в умовах нетрадиційних, самостійно приймати рішення в різних конкретних ситуаціях. Передачі політичної тематики цього характеру відзначаються своєрідними підходами. Водночас відбувається як переосмислення історичних подій минулого, так і оцінка всієї сукупності явищ та суспільних процесів, які сталися сьогодні. Відбувається непростий процес формування нової політичної культури, формування нового громадянина, який повинен приймати власні рішення за свою долю, за долю наступних поколінь.

3. Державницько-будівнича ідеологія та аналітичний зміст потребують диференційованих за формою сприйняття програм. У цьому зв’язку на Українському радіо готуються спеціальні передачі освітньо-пізнавального характеру для дітей та молоді, передачі пізнавально-аналітичні за змістом для людей старшого віку. Зрозуміло, що різні за формою та змістом програми як суспільно-політичної проблематики, так і культурницької готуються також в різних регіонах України, де традиції, менталітет, рівень національної самосвідомості відрізняються.

Отже, в стратегічному плані Національна радіокомпанія України здійснює свою діяльність, спрямовану на формування цивілізованого українського духовного простору, простору, який би увібрав усю скарбницю здобутків історичного минулого і сформував сучасний рівень суспільної свідомості, сформував демократичні державні інститути.

В плані тактичних підходів Українське радіо формує свою політику, виходячи з національних інтересів – забезпечення зокрема політичної стабільності, громадянської злагоди, психологічної рівноваги в умовах еволюційної трансформації суспільних відносин, а також вироблення активної соціальної мотивації громадян, передусім у сфері політичній та економічній.

В. НАБРУСКО,
перший віце-президент
Українського радіо