Українське радіо в електронному інформаційному просторі України

Квітень 10th, 20127:04 am

0


Українське радіо в електронному інформаційному просторі України

Динамічні зміни, що відбуваються сьогодні в суспільстві, адекватно відображаються і на процесах в засобах масової інформації, формують певні тенденції, визначають закономірності, зрештою ставлять і контролюють конкретні соціальні завдання. Теперішні історичні умови кардинально відрізняються від часів навіть розквіту перебудовчих процесів і нинішній комплексний аналіз роботи газет, радіо, телебачення дозволяє більш точно спроектувати на суспільні процеси загалом і вибудувати певну об’єктивну модель суспільства – суперечливого, взаємопов’язуючого, динамічного. Зрозуміло, що в недавно минулих часах панування ідеологічних міфів такі дослідження мали заздалегідь передбачуваний сфальсифікований результат.

Свій аналіз ми побудуємо на дослідженні діяльності електронних засобів масової інформації через роботу Українського радіо – найбільш масового та мобільного фактору формування суспільної свідомості. Отже, конспективно про найсуттєвіші характеристики електронного інформаційного простору України.

1. ВСЕОСЯЖНІСТЬ ТА ОПЕРАТИВНІСТЬ ІНФОРМУВАННЯ

В нинішніх умовах фінансової скрути, коли передплата газети для багатьох фінансове недоступна, радіо та телебачення практично не мають конкурентів щодо масовості поширення та впливу на формування громадської думки. Загальнонаціональні державні канали радіо та телебачення мають практично стопроцентне покриття території країни. Географія надходження листів до Національної радіокомпанії України свідчить, що радіо слухають у всіх областях і активність реагування практично пропорційна кількості населення, за окремими винятками, що легко пояснити історичними традиціями, об’єктивними факторами, які склалися у певних регіонах.

За 1996 р. Українське радіо одержало 296 т. 984 звернення, що майже на 12 тисяч більше ніж у 1995 році, що також свідчить про роль радіо в нинішніх умовах як соціального інституту, яка не зменшується на фоні певної соціально-психологічної апатії населення через економічну скруту.

Структурно сьогодні Українське радіо складається з трьох диференційованих каналів внутрішнього мовлення та служби іномовлення із загальним добовим обсягом мовлення 94,5 годин. Аналіз листів до Українського радіо свідчить, що свого слухача має кожний канал. Своя аудиторія в першого канату – синтетичного за жанром, політичного за спрямуванням, народного – за характером. Свій слухач в другого каналу “Променя” – інформаційно-музичного, молодіжного. Традиційно стабільна аудиторія третього каналу – художньо-мистецького.

Зрозуміло, що поза усіляким сумнівом випереджає радіо й телебачення своїх колег щодо оперативності подачі матеріалів. Можливість “живого” включення з місць подій, доступна технологія миттєвої передачі сигналу з будь-якого регіону світу, мобільність інформаційно-програмної політики дозволяють практично в будь-яку хвилину, увімкнувши радіо чи телеприймач, відчути пульс життя планети. Такі могутні фактори, як масштабність впливу та оперативність інформування визначають зрештою природу функціонування та соціальну роль електронних мас медіа як державних, так і приватно-комерційних за формою власності.

2. ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ПОЗИЦІЙ – ВИЗНАЧАЛЬНА ПРИКМЕТА ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Формування плюралістичного суспільства передбачає і різноманітність думок, суспільно-політичних установок, культурних напрямів, релігійних традицій. Зрозуміло, що комуністична ідеологія одновимірного суспільства виконала колосальну роботу і більшість громадян пострадянського простору, особливо людей похилого віку, підсвідоме залишаються “совєтсько-російськими” патріотами, а нинішні суверенні держави для них існують лише як територіально-географічне поняття.

Сьогоднішні засоби масової інформації це прекрасно розуміють, так само, як і ідеологічно-політичну невизначеність та розгубленість величезного соціального масиву людей середнього віку, практичну світоглядну несформованість молоді та підлітків. Виходячи з цього, кожна газета, радіо чи телестанція ставлять конкретні політичні завдання, формуючи свій електорат, визначаючи стратегічну ідеологічну мету для вибудови свого суспільства.

І тому сьогодні просто повідомити про навколишні події, “фотографувати” дійсність – це робити навіть менше півсправи. Засоби масової інформації усвідомлюють свою величезну соціальну роль і після інформаційно-пізнавальних матеріалів в розвитку дають аналітичне осмислення дійсності. Таким способом формуються новий тип мислення, пріоритети цінностей, нав’язується певний спосіб поведінки, конкретний самостійний аналіз навколишніх процесів, зрештою вибудовуються соціально – психологічна установка і на завершальному етапі – світоглядні позиції.

Поверховий аналіз діяльності сьогоднішніх друкованих видань, телерадіокомпаній дає можливість зробити висновок, хто прагне до реставрації соціалістичного минулого і активно використовує в своєму пропагандистському арсеналі безпрограшні установки та цінності соціалістичної справедливості, захищеності, рівноправності, хто пропагує космополітичні ліберальні ідеали з чіткою податковою системою, законослухняністю та державою в розумінні території, і хто воліє побудувати національно-демократичну державу з поєднанням інтересів особистості та суспільства, пошанування та розвитку національно-історичних традицій, культури. Виходячи з такої системи оцінок, навіть примітивні за своїми фаховими характеристиками приватні радіостанції, які працюють в режимі радіовузлів, механічно транслюючи інформацію та музику, безсистемну часто вульгарну балаканину, виконують чітку соціальну функцію. Вони агресивно впливають на свідомість малоосвіченої аудиторії, переважно молодіжної, законсервовують їх низький інтелектуальний рівень, формують примітивні споживацькі потреби і зрештою виводять цих людей з соціальне активного поля, якими легко можна далі маніпулювати в конкретних соціально-політичних ситуаціях.

На цьому фоні колосальна роль в системі національних електронних засобів масової інформації належить Національній радіокомпанії України та Національній телекомпанії України, які залишилися, по суті, єдиними провідниками державницької політики з точки зору пропагандистської діяльності. Вони не лише орієнтуються на свою традиційну або виграшну аудиторію, яка вагається і яку можна переконати, привабити, захопити для формування відповідних соціальних настроїв та збільшення комерційних прибутків, як це роблять приватні студії, а спрямовані на величезну різнолику аудиторію, часто з полярними поглядами, з метою гармонізації суспільних інтересів. Національні телерадіокомпанії виконують конструктивну функцію, спрямовану на утвердження державницьких засад як у сфері політики, так і в економічній, соціальній, духовній галузях. Україна має сьогодні великий економічний та інтелектуальний потенціал, який нині використовується недбало, а почасти й злочинне. І завдання державних електронних засобів масової інформації полягає в тому, щоб задіяти цей потенціал, сформувати нормальні суспільні відносини, інтегруватися в міжнародні структури як цивілізована держава.

Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 2
Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 3
Українське радіо в електронному інформаційному просторі України – Частина 4