Ведення радіопередачі у формі гри

Квітень 5th, 20128:01 am

0


Ведення радіопередачі у формі гри

Є теорія, за якою весь наш світ — гра. Гра, з усіма її ознаками — правилами (правилами письмовими-конституція, закони, і правилами неписаними — т.зв. звичаєве право, етикет), з різними рівнями, на які піднімаються чи з яких, як кара за порушення правил, переходять на нижчі рівні, гра з переможцями та переможеними. Звісно, що гра — це велика лотерея. В ній може пощастити, а може — й ні. Найвідоміший представник “ігрової системи” Гейзінга, до якого і відсилаємо всіх зацікавлених.

Звісно, що елементи гри присутні в будь-якому відрізку нашого життя. Якщо говорити про ЗМІ, то гра, як на мене, — ідеальна форма для будь-якої монолітної, важкої, заіржавілої від стереотипів системи. Своєрідна яскрава обгортка, за якою ховається не завжди смачна пожива. Ця форма — ігрова, вона допомагає не лише збільшити зацікавленість чи інтерес загалу, а й підвищити чи перевірити знання активного та пасивного гравця (активний гравець — який бере безпосередню участь у грі, пасивний — той, який лише її слухає). Йдеться, звісно, про інтелектуальні форми гри, а не гру-перевірку на удачу чи фарт.

Гра, без сумніву, продуктивна форма не лише для дітей (пам’ятаєте — результати навчань у молодших школах, де проводилися уроки-ігри), а й для молоді (таким чином вона ніби компенсує недостатність ігрових моментів дитинства, особливо, шкільного дитинства). Цікава гра і для людей середнього віку, хоча для них більшим стимулом є ідея (стрижень) програми, матеріальний стимул чи бажання “прославитися”. У людей старшого віку, за результатами нашої пошти, мотивація участі зовсім інша. Гра, як така, є найменшим стимулом для них.

І тут хотілося б дещо зупинитися на нашій програмі-грі. Мовній грі “ЧпБ” -(субота, ЕРА, УР-1,14.00). По-перше, про мову. Ідеологами “калинової”, “великої”, “солов’їної” навряд чи стимулюють молоде покоління вивчати її. Підхід до мови у більшості тих, хто її пропагує, лишається неосучасненим, непідготовленим до особливостей сприйняття сучасної молодої людини, до її світогляду та психології. Саме звідси, із зашкарублих норм, цитат, дидактики і з’являються ідеологеми дзеркальні — про “немодність”, “непопулярність”, “сталість, відсутність розвитку”. Дидактика сучасників лише відлякує, мовляв, 1) не вчіть нас жити, 2) куди мені до таких знавців, краще говорити російською, аніж ламаною українською. Наша програма переконує: мовою можна і треба гратися, вона жива і потребує цього, мову можна використовувати як конструктор, будуючи між острівцями мости, її можна вчити все життя (тут зауваження: ми принципово відкидаємо поняття учень-учитель, скільки ми самі і наші гості, які в середньому оцінюють свої знання на 50% разом пізнаємо мову. Разом. А не вчимо. Саме тому нашим мотивом було єдине бажання — поглянути на мовний масив інакше, по-новому, зацікавити молоду людину вчитися, пізнавати і радіти новим відкриттям.

“ЧпБ” планувалася як конкурсна програма листів, у яких би дописувачі надсилали мовні помилки у рекламі (на чужих помилках краще вчитися) і найцікавіші з них, із нашими коментарями озвучувалися б в ефірі, один — переможець, отримав би нагороду. А оскільки часу нам виділили 45 хвилин, а це забагато для одного цього конкурсу, вийшла така синтетична конструкція, В ній присутній і гість — співрозмовник, коментатор, суддя, є дві гри — інтерактивна і листовний конкурс. Сценарій програми приблизно такий:

оголошення умов гри: відбіркове завдання — подаємо початок прислів’я, на пейджер надсилають свої варіанти. До перших гравців з правильними відповідями ми телефонуємо і пропонуємо грати далі; поки відповідають на пейджер — йде розмова з гостем — традиційне запитання, розмова навколо мови, можливо, навіть опосередкована. Гра із гостем — прислів’я, слова; пісня; гра із трьома учасниками — по три слова і три варіанти їхніх тлумачень. Той, хто правильно відповів, переходить до фінального туру. У ньому — пісня із мовним завданням; конкурс листів. Огляд найцікавіших. Помилки у рекламі зачитуються, гість визначає переможця; прощання. А ще дуже-дуже важливо бути чесним. Усі нюанси, особливо у мовних питаннях, відчувають слухачі. Це точно.

Ведення радіопередачі у формі гри – Частина 2