Веснянка

14 Листопада, 20116:46 pm

0


Веснянка

Веснянка

ВЕСНЯНКА — календарно-обрядова пісня слов’янських народів. Співають такі пісні з березня — місяця пробудження від зимового сну дерев, зокрема берези, з соку якої робили напій (звідси й назви березень, березіль). В. починають обрядовий цикл забезпечення врожаю — саме в цьому полягає давній магічний сенс, до якого додалися пізніше різні нашарування. Виконували веснянки переважно дівочі хори, закликаючи весну: “Ой, весна-красна, шо нам винесла? Ой, винесла тепло і добреє літечко”. Зиму, мороз, смерть закликали та гнали.

У найстаріших веснянках очевидні риси первісного синкретизму, пісні – танка-гри: поєднання тексту, наспіву, міміки, руху й драм, дії в ігровому хороводі; пісня-танок-гра у воротаря, дударя, короля, мака, перепілку. Показова відома всім слов’янам веснянка “Просо”. Вона виконується в хороводі, що розбитий на два “ключі” (т.зв. антифонний спів). Перший ключ наступає, співаючи, другий відступає:

А ми просо сіяли, сіяли,
Ой, дід ладо, сіяли, сіяли.

Другий, співаючи, наступає; перший відступає:

А ми просо витопчем, витопчем,
Ой, дід ладо, витопчем, витопчем!

Така пісня-танок-гра відображує прадавню боротьбу рільників за землю й загрози сусідів-кочовиків. Веснянки назагал притаманне поєднання аграрних мотивів з мотивом здобуття дівчини. В цій веснянці суперечка завершується переходом дівчини з другого ключа до першого. В пізніших веснянках театральних складників немає: лишається хороводний спів і т.зв. кривий танець.

У веснянках кличуть птахів, а на день “сорока мучеників” печуть “сорок жайворонків” (за законом наслідувальної магії приліт птахів мав спричинити прихід весни). Мотиви магічного впливу на сільськогосподарські роботи (орання, сіяння) сполучаються з мотивами культу померлих. У пізніші часи веснянки втрачають магічний сенс, перетворючись на традиційні молодіжні ігри, а водночас стають ліричними піснями. Часом у таких веснянках звучать і сумні й гумор.-глузливі, а найбільше любовні, поєднані з напророчуванням весілля,мотиви:

Ой, дощику-поливайчику,
Поливай, поливай,
Козаченьку до дівчини
Прибувай, прибувай!

У Галичині замість назви веснянки вживають слова.-гагілки, гаївки, ягівки.

До мотивів і образів веснянок зверталися українські поети І.Франко, П.Грабовський, Леся Українка, М.Рильський, А.Малишко.