Відбір легкоатлетів і прогнозування їх здібностей

У переважній більшості видів легкої атлетики світові досягнення настільки високі, що повторити їх, а тим більше перевищити досягнення під силу тільки талановитим атлетам. У зв’язку з цим особливо важливе значення має відбір здатних легкоатлетів. З його допомогою можна вирішити проблеми підготовки спортивних резервів, без яких немислимий прогрес у спорті.

Як показали спеціальні дослідження, новачки вибирають вид спорту поза залежністю від наявних у них здібностей. Більшість із тих, що займаються, прийшли в секції за порадою шкільного вчителя (28,3 %). Отже, перший ступінь в організації процесу відбору – налагодження міцних -зв’язків тренерського складу колективу фізичної культури з учителями загальноосвітніх шкіл. Учитель фізичної культури й тренер з легкої атлетики повинні вести тривалі спостереження (за спеціальною програмою) за учнями 5-8 класів. Результатом таких спостережень може стати своєрідна характеристика фізичного розвитку, фізичної підготовленості рекомендованих у легкоатлетичну секцію. Практичний досвід свідчить: якщо відбір здійснюється на основі тривалих спостережень, то надалі відсів різко скорочується[1].

На всіх стадіях спортивного відбору головну роль будуть відіграватимуть контрольні іспити для виявлення рівня розвитку рухових здібностей і основних фізичних якостей [3].

Багато фахівців вважають, що особливе значення у визначенні потенційних можливостей юних легкоатлетів мають темпи їхнього спортивного вдосконалення в одному чи декількох видах вправ. Встановлено, що найбільш здібними виявляються ті діти і підлітки, що швидко прогресували протягом перших півтора років занять. Юні спортсмени не завжди мають високий вихідний рівень розвитку фізичних якостей, проте обганяють своїх однолітків за темпами росту результатів, які можна обчислити за формулою:

в якій, W – темпи росту, a V1 і V2 – відповідно вихідний і кінцевий результати в даній вправі. Доцільніше всього контрольні іспити за ідентичною програмою проводити через кожні 6 місяців занять (скажімо, у квітні-травні і вересні-жовтні) [2].

Приклад: вихідний результат у бігу на 100 м дорівнював 13,4 сек. Щоб визначити темпи росту результату за 6 місяців, проставляємо відповідні цифрові значення. При цьому в дужках у чисельнику з більшого результату віднімаємо менший,

Якщо контрольні іспити проводилися 2-3 рази з однаковим інтервалом, то підраховуються темпи росту на кожному з етапів. Встановлено: для новачків-легкоатлетів, що обрали спеціалізацію в швидкісних і швидкісно-силових видах (спринт, стрибки, метання), гарним темпами розвитку швидкості та стрибучості за перші 1,5 року занять будуть показники 10,5-12,5 %
Отже, особливо важливе значення має відбір здібних легкоатлетів. За його допомогою можна розв’язати проблеми підготовки спортивних резервів, без яких неможливий прогрес у спорті.

Оксана Точенюк
Науковий керівник – ст. викл. Фоменко Л.А.

Використана література:
1. Ашмарин Б.А.  Теория  и методика педагогических исследований в физическом воспитание. – М.: Физкультура и спорт, 1989. – 223 с.
2. Волков Л.В., Філін В.П. Спортивний відбір. – М.: Фізкультура і спорт, 1990.- 176 с.
3. Волков Л.В. Фізичне виховання учнів. – К.Рад. школа, 1991. -184 с.