Визначення груп крові

Приналежність крові людини до тієї чи іншої групи залежить від наявності в еритроцитах певних антигенів (аглютиногенів), які позначаються літерами А і В.

Еритроцити І групи не мають вказаних аглютиногенів, їх прийнято позначати як 0(І).

Еритроцити II групи крові містять аглютиноген А, і таку групу крові позначають як А (II).

В осіб з III групою крові в еритроцитах знаходиться аглютиноген В, і таку групу крові позначають як В (III).

Нарешті, в осіб з IV групою крові в еритроцитах є аглютиногени А і В, і групу крові таких людей позначають як AB(IV).

Крім аглютиногенів у сироватці крові завжди містяться антитіла (аглютиніни) до відповідних аглютиногенів.

Так, в осіб з 0(І) групою крові виявляють аглютиніни α і β, в осіб з А(ІІ) групою крові — аглютинін β, з В(ІІІ) групою крові — аглютинін α , з АВ (IV) групою крові аглютиніни відсутні.

Таким чином, у крові людини ніколи не зустрічаються одночасно аглютиноген А з аглютиніном α  і аглютиноген В з аглютиніном β, тому аглютинація (від лат. agglutinatia — зклеювання) не відбувається.
Для визначення групи крові використовують 2 серії сироваток (для контролю) трьох груп крові Оαβ(І), Аβ (II), Вα (III). Однаковий результат має бути одержаний з сироватками обох серій.

На суху знежирену тарілку, яку розподіляють на 6 секторів з позначенням трьох груп крові, наносять по одній великій краплі стандартних сироваток крові кожної групи (обох серій) так, що утворюється 2 ряди крапель сироватки в такому порядку: 0αβ(I), Aβ(II),Bα(III).

Кров, яку досліджують, наносять біля кожної краплі сироватки. Потім кров і сироватку кожної групи перемішують чистою скляною паличкою, після чого тарілку злегка похитують. Одержані результати (наявність або відсутність аглютинації) відмічають через 5 хв (але не пізніше 10-ї хвилини). Якщо аглютинація не відбулася в жодній із крапель, то це кров 0(I) групи. Якщо аглютинація відбулася в краплях з сироватками Оαβ(І) і Вα(IIІ) груп крові, то кров належить до А(ІІ) групи. Якщо аглютинація відбулася в краплях з сироватками Оαβ(І) і Аβ(II) групи крові, ця кров належить до В(III) групи. Нарешті, якщо аглютинація відбулася в усіх краплях сироватки, це вказує на приналежність крові до AB(IV) групи. Разом з тим, беручи до уваги можливість несправжньої аглютинації (псевдоаглютинації), необхідно ще поставити реакцію з сироватками AB(IV) групи крові. Відсутність аглютинації підтвердить правильність визначення групи крові. Для виключення псевдоаглютинації до отриманої після реакції суміші додають 1—2 краплі ізотонічного розчину натрію хлориду. Несправжня аглютинація швидко зникає, а справжня залишається без змін.

При визначенні групи крові завжди треба звертати увагу на термін придатності сироваток.