Вплив глобалізації на соціальний розвиток людства

Липень 6th, 20137:27 am

0


Вплив глобалізації на соціальний розвиток людства

На сьогоднішній день глобалізація залишається проблемним полем, навколо продовжують проводити дослідження представники багатьох гуманітарних дисциплін.

Соціологічна наука також самим безпосереднім чином бере участь у полеміці щодо переваг та недоліків глобалізації. У багатьох роботах відчувається нахил у бік вивчення загальних характеристик феноменів глобалізації і, перш за все, в її соціально-економічних і соціально-політичних зрізах.

Тому видається дуже доцільним предметно підійти до розгляду такої важливої ​​проблеми як вплив процесів глобалізації на формування загального поля моральних цінностей, які б органічно сприймалися представниками різних культур.

Оцінки багатьох учених щодо глобалізації досить різняться. З одного боку, можна чути звинувачення у нав’язуванні всьому соціуму так званих західницьких цінностей, а, з іншого боку, спостерігати відомі захоплені оцінки на адресу зняття різних бар’єрів і умовностей, багато тисячоліть розділяли людство і створювали лінії конфронтації, нерозуміння і відчуження. Більш ніж очевидно, що все що передує руху людства являло собою етапи до уніфікації економічних, політичних і культурних принципів існування. І не буде великим відкриттям той факт, що кожна з імперій прагнула встановити на підвладних їй територіях свій власний, по суті, універсальний порядок, застосовуючи при цьому не завжди делікатні механізми впливу.

Тому, найчастіше, нарікаючи на тиск домінуючої західної культури, ми робимо вигляд, що забуваємо просту деталь – абсолютна більшість сьогодні живуть на землі культурних традицій – продукти своєрідного первинного процесу глобалізації в його релігійних і політико-правових рамках. Таким чином, сьогодні можна вести мову не про уніфікацію як такої. А фактично про уніфікацію уніфікацій, тобто узаконення загальних принципів, кожен з яких у свій час виступав як спосіб узагальнення попередніх культурних норм і зразків поведінки. Ми маємо справу з рухом до вершини піраміди, яка в свою чергу базується на таких же пірамідах тільки меншого порядку.

Можна навіть з відомою часткою радикалізму стверджувати, що людство: по-перше, вже давно живе в рамках уніфікованих форм економічної, політичної та культурної поведінки, починаючи десь, мабуть, ще з рамок так званої аграрної цивілізації, по-друге, нинішній етап уніфікації лише більш наочний (очевидний) і більш динамічний, ніж усі попередні етапи. Загальний же гуманістичний пласт підходів і вимог до критеріїв моральності в системах економічного, політичного і вже тим більше міжособистісного поведінки давно устоявся. Він має свою легітимацією в рамках правових систем усіх скільки-небудь значущих міжнародних суб’єктів.

Навряд чи хто-небудь стане заперечувати той факт, що, як мінімум, глобалізація і, до речі кажучи, остання економічна криза поставили на чільне місце необхідність дотримання відомих норм і правил моральної поведінки в економіці. І тут технологічний прогрес дає все більше можливостей не лише проголошувати красиві принципи ведення чесного бізнесу, а й контролювати їх дотримання, робити економічну сферу все більш і більш прозорою. Що в свою чергу викликає відоме потужний опір. Також уніфікуються підходи до здійснення політичної практики.

І хоча тут, звичайно ж, мораль поки лише прикриває жорсткі закони конкуренції, тим не менше, – процеси глобалізації ставлять все більше і більше перепон для здійснення занадто наочних аморальних дій з боку політиків, змушуючи їх у тій чи іншій мірі рахуватися з громадською думкою. Що ж до питань уніфікації моральних цінностей безпосередньо на міжособистісному рівні, то тут спільні корені слід шукати ще в духовно-правових системах світових релігій, про що ми вже неодноразово писали.

Безумовно, глобалізаційні процеси сприяють уніфікації моральних принципів поведінки в рамках всього людства. У теж час глобалізація не є якимось новим явищем, яке саме по собі створює загальні принципи і норми поведінки. Навпаки, всі фундаментальні моральні постулати вже сформовані і скомпоновані в рамках різних цивілізаційних систем.

Глобалізаційні процеси лише знімають обмеження, а також викривають уявні різниці моральних критеріїв, змушуючи і політиків і пересічних громадян визнавати єдність ключових ціннісних парадигм. Альтернативою ж даному процесу може виступати лише війна всіх проти всіх. І як не парадоксально, її намагаються провокувати з усіх сторін під схожими гаслами відстоювання своєї культурної винятковості.