Вплив глобалізації на світовий розвиток

Серпень 19th, 201311:38 am

0


Вплив глобалізації на світовий розвиток

Глобалізація розвитку сьогодні – це об’єктивна закономірність, це загальносвітовий процес, який став важливим реальним аспектом сучасної світової системи. Процес цей визначався глобальним егоїзмом країн-лідерів. Як наслідок, на початку третього тисячоліття перед кожною країною постало головний геополітичне питання – чи здатна вона реально конкурувати з країнами золотого мільярда або буде фінансово не вільна і відкинута на периферію світового господарства.

Сьогодні стратегічна позиція США полягає в рішучому руйнуванні підвалин інших країн, у підпорядкуванні їх політичній волі та економічним важелям єдиного фінансового механізму, який формує міжнародний валютний фонд та інші міжнародні структури. Ці структури ліквідують, розмивають кордони між країнами, обмежують, а то й повністю позбавляють національні держави їх суверенітетів і формують зелену вулицю для вільного руху міжнародного капіталу і транснаціональних корпорацій.

Процес глобалізації загострив старі і породив нові проблеми в різних сферах людської діяльності, у тому числі і, особливо, в різних формах діяльності політичних структур. Вона, на жаль, не завжди відповідає не тільки задекларованим завданням, а й у ряді випадків загальноприйнятим моральним нормам політичної практики. Політична діяльність без формування ідейно-політичних засад перетворюється на політиканство, демагогію, популізм, політичне шулерство та інші, небезпечні для суспільства, прояви.

Все викладене вище для України є досить актуальним. Своєрідністю, унікальністю України є те, що вона знайшла свою державну незалежність тоді, коли світ почав активне і необоротне рух від епохи держав-націй до епохи інтеграції. Тому значною є роль національної ідеології, яка повинна формувати доктрину і стратегію розвитку суспільства і країни, наближаючи наш соціум до принципів правової держави і громадянського суспільства.

Ідеологія є обов’язковою ознакою ефективної державно-політичної системи. Але в умовах демократії неконтрольоване вплив правлячої ідеології знижується. Знижується, а зовсім не заперечується. У цьому випадку важливо тільки пам’ятати, що визначальними у становленні та розвитку будь, в першу чергу, національної ідеології, є духовні чинники в поєднанні з культурно-історичними традиціями. Це не тільки гарантія створення повноцінної, конструктивної, гуманної ідеології, а й можливість уникати надмірної заідеологізованості. Тобто, функції, які ідеологія виконує в житті суспільства, і, відповідно, в системі культури (особливо об’єднує і консолідуюча), завжди залишаються актуальними і політично значущими.

Ніякі зміни в політичному житті суспільства, економічні трансформації, інтеграційні процеси не здатні знищити інтереси людей, потреба в об’єднанні в групи навколо цих інтересів, а значить і потреба в ідеології, як усвідомленої, систематизованої, чітко визначеної мети громадської діяльності.

Але в умовах Болонської системи, яка функціонує в Україні, навіть теоретично не можна використовувати можливості освіти. Наприклад, її виховний вплив або використання історичної науки для формування ідейно-політичних засад ідеології.

Таким чином, нові параметри перспективного розвитку України в ХХI столітті повинні формуватися з урахуванням національних, культурних та ідеологічних чинників в об’єктивних інтеграційних процесах, а необхідність становлення та розвитку національної ідеології зумовлена ​​сучасними політико-правовими реаліями.