Вивчення зарубіжної літератури: метод читання художнього твору

21 Жовтня, 20123:56 pm

0


Вивчення зарубіжної літератури: метод читання художнього твору

Метод читання художнього твору — це той первинний та чи не найголовніший метод, без якого неможливо собі уявити урок літератури. Проте цей метод має виразно суперечливий характер, оскільки читання може розглядатися не тільки як метод, а й як явище, дійство, феномен, що має цінність сам по собі.

Читання в рамках вивчення літератури передбачає обов’язковий аналіз прочитаного, активний процес пізнання, а останнє є найскладнішим.

Читання і аналіз художнього твору можна також розуміти як послідовні щаблі сприйняття словесного мистецтва, на зв’язок між якими неодноразово вказували вчені-методисти (М. І. Кудряшов, Е. В. Квятковський, Т. Г. Браже, Т. В. Чирковська тощо). І цей зв’язок доводить, що читання і аналіз, попри їхню залежність одне від одного, – це різні види діяльності. Читання здебільшого суб’єктивізує літературний текст, оскільки за допомогою художнього переживання переносить образи та ситуації твору на рівень особистих асоціацій читача. Натомість аналіз спрямовується на те, аби на основі співставлення елементів цього суб’єктивного сприйняття та логіки художнього твору, яка дається взнаки у мікровсесвіті слова-образу та загальної композиції тексту, на основі співставлення читацьких вражень з уявленнями про творчість письменника, про історичну епоху піднятися до більш об’єктивного розуміння авторського задуму.

Складний характер процесу читання полягає у необхідності одночасно і вірити художньому зображенню, і усвідомлювати його умовність щодо народження оцінок, почуттів тощо, які викликані твором. Стверджуючи факт відчутного впливу письменника на спрямування думок читача, підкреслюючи, що об’єктивна структура твору „здатна покласти край суб’єктивному сприйняттю”, В. Асмус все ж таки не вважає відношення між читачем та автором твору, як сеанс гіпнозу.