Взаємозв’язок суспільства і культури

16 Червня, 20122:43 am

0


Взаємозв’язок суспільства і культури

Сутність суспільства.

Суспільство це об’єднання людей, які взаємодіють на певній території і мають спільну культуру.

Виходячи з категорій повсякденного знання, суспільство еквівалентне тому, що знаходиться в межах націй-дсржав. Втім ця термінологія не завжди адекватна, особливо внаслідок глобалізації. Суспільство вирізняється надзвичайною складністю, різноманітністю та багатогранністю. З огляду на це у соціології існує багато визначень суспільства, зокрема класиків соціальної думки. Отже, вихідним тут має стати розуміння того, що суспільство – це цілісна система, де головними елементами є люди, їхні зв’язки та відносини.

Людські суспільства є дуже різними. Людина, раптом перенесена з України в плем’я, яке живе в джунглях Бразилії (чи навпаки), була б спантеличена новим соціальним оточенням і не змогла б поводитися адекватно. Тому кожне людське суспільство – це непересічний і специфічний виклик соціологічному розумінню. Водночас, соціологічне розуміння потребує порівняння різних суспільств у деяких певних аспектах, а такі порівняння дають можливість знайти дещо спільне між різними суспільствами.

Найпоширенішим щодо аналізу суспільства є системний підхід із виокремленням трьох рівнів: макро-, мікро- і мезорівня (середній рівень). Введення мезорівня дозволяє соціологам скерувати пошук насамперед на соціальні спільноти, які нині стають центральною категорією соціології. На думку Н. Смелзера (праця „Проблеми соціології”), сучасна людина однаково негативно почувається і у великих макроструктурах, і в мушлі самотності; їй бракує порівняно невеликих за розмірами, надійних і органічних спільнот, де б вона почувалася невимушено і захищено.

Особливості соціологічного розуміння культури.

Зміст поняття «культура» у сучасній науці такий широкий, як і самого суспільства, бо культурне охоплює «соціальне» в усіх його формах і впродовж всієї історії людства. Культура є невід’ємною складовою суспільства. Характеризуючи суспільство можна сказати, що воно складається із людей, їх культури та усіх зв’язків, що з’єднують людей та усі елементи культури у цілісну систему.

Культура:

(антропологічне розуміння) – все, створене людством у минулому, сучасному і що буде зроблено у майбутньому у духовній, соціальній і матеріальній сферах, іншими словами, вся сукупність артефактів;

(загально соціологічне розуміння) – специфічна, генетично не успадкована сукупність способів, форм і орієнтацій діяльності людей, їхньої взаємодії між собою і з середовищем існування, які продукуються для підтримання структур і процесів суспільного життя;

(вузько соціологічне розуміння) – властива певній групі чи спільноті система колективно прийнятих взірців, цінностей і норм поведінки, діяльності та спілкування, які спільно формують спосіб життя людей.

Культура виступає однією із систем реалізації соціальної дії. Вона дає людині напрями та способи діяльності, вказує що робити і як робити. Культурні ідеальні зразки символічно втілюють і передають у поколіннях набутий загальноісторичний досвід. При цьому культура впливає на зміну поведінки людей не примусово, а шляхом засвоєння її людиною і перетворення у факт життєвого досвіду.

Приклад глибокого впливу культури на людське життя наводить американський антрополог Клайд Клакгон у розповіді про сина американських місіонерів, що посиротів у ранньому дитинстві у віддаленому китайському селі і був вихований у китайській родині. Генетика біологічна та соціальна (тобто культура) – діяли всупереч одна одній, і переважила культура. „Його сині очі та біла шкіра мало що визначали, тому що його поведінка, вираз обличчя, рухи рук та спосіб мислення були китайськими” – свідчив К. Клакгон, який зустрів цього китайського американця у Нью-Йорку.

Сучасний світ є домом для близько 7 млрд. людей, які мають різні способи життя. У сім’ях деяких народностей дітей багато, а в інших – мало; хтось шанує старших людей, а хтось нехтує ними; одні – миролюбиві, а інші – войовничі. Крім цього, люди мають багато релігійних вірувань і уявлень про добре і погане тощо. Поведінка, яка вважається цілком нормальною в одному суспільстві, може примусити жахнутися представників іншої культури („культурний шок”). При цьому для людства не існує „природного” способу життя, якщо навіть більшість людей бачать таким свою власну поведінку.

Етноцентризм це практика оцінки чужої культури за стандартами рідної. Певною мірою він потрібен людям, щоб бути емоційно прив’язаними до свого способу життя. Водночас етноцентризм породжує непорозуміння, а іноді й конфлікти. Альтернативою етноцентризму є культурний релятивізм –практика оцінки культури виходячи з її стандартів. Він вимагає розуміння незвичних цінностей і норм і відходу від культурних стандартів, яким люди слідували все життя.

Елементи культури.

Попри те, що культури різних народів і суспільств дуже відрізняються одна від одної, у них є ряд загальних компонентів, таких як символи, цінності та норми.

Взаємозв’язок суспільства і культури – Частина 2
Взаємозв’язок суспільства і культури – Частина 3
Взаємозв’язок суспільства і культури – Частина 4