Загальна характеристика піарівських шкіл

16 Січня, 20124:45 pm

0


Загальна характеристика піарівських шкіл

У попередньому параграфі більш-менш докладно висвітлені становлення та характеристика американської школи РR. У цьому параграфі ми маємо намір звернутися до розвитку науки суспільного діалогу в Старому Світі.

Формування та становлення німецької піарівської школи розпочинається в період розвитку “німецького економічного дива”, коли “паблік рилейшнз” стає інструментом органічного поєднання і взаємодії політичної, економічної та соціальної сфер. Німецька школа PR виконала величезну місію, сформувавши в суспільній свідомості негативне ставлення до фашизму й націоналізму. Цьому всіляко сприяло широке розповсюдження трьох визначних ідей.

Перша була пов’язана з досконалим обґрунтуванням німецьким філософом та політологом Карлом Ясперсом ганебності нацистської ідеології та фашистської пропаганди.
Друга ідея стосувалася розвитку державності на німецькій землі. Видатний державний діяч Конрад Аденауер своїми переконливими виступами та діями довів німецькій нації необхідність та переваги розбудови демократичної, соціальної та правової держави під назвою Федеративна Республіка Німеччина (ФРН). ЗМІ всіляко сприяли розповсюдженню цієї ідеї та формуванню в громадській свідомості позитивного її сприйняття.

Третя ідея пов’язана із здійсненням радикальних економічних реформ, ідеологом яких став Людвіг Ерхард. “Паблік рилейшнз” став дієвим знаряддям не тільки ефективного реформування німецького суспільства на нових цивілізованих засадах, а в той же час виявився найкращим інструментом подолання відчуження громадян від політики й держави. Саме тягар відчуженості отримала в спадщину німецька нація від фашизму та його “ефективно діючої пропаганди”. Цікавим статистичним підтвердження ефективності німецької РR школи можуть стати такі соціологічні дослідження.

Наприкінці 40-х років німецькі соціологи встановили, що тільки 2% їхніх співвітчизників підтримують ідеї нової ФРН, 45% – прибічники Бісмарківської моделі державності, а 40% знаходяться ще в омані гітлерівської пропаганди. А вже наприкінці 70-х років прихильників останньої моделі в країні практично не залишилося, тоді як майже 70% її громадян стали прибічниками ФРН.

Французька школа РR відчутно відрізняється від американської та німецької. Батько французької школи Люсьєн Матра з самого початку її заснування вказував на гуманістичну спрямованість піару. Якщо американці будь-яке новітнє запровадження оцінюють з позицій отримання можливого прибутку, то для французького менталітету це аморально. Французи негативно ставляться не тільки до згубності гонитви за грошима, але також, як стверджує Луї Селерень, і до сприйняття англосаксонського моралізму. Важливу роль тут відіграє суттєва різниця між англосаксонською культурою та релігійними традиціями й нормами католицької Франції, де істотно відчувається вага не лише корпоративних та інституалізованих цінностей, а ще й емоційного та політичного сприйняття особистістю всього того, що їй пропонується. Якщо американська мораль та протестантська етика усіляко засуджують скандали, пов’язані з сексом, і в той же час надають переваги родинним цінностям та впливовій значимості капіталу, то французька мораль сексуальних скандалів не визнає взагалі.

Відзначаючи принципову відмінність французької школи РR від американської, один з видатних представників цієї школи Б. Шнейдер писав: “…американські експерти РR продають урешті-решт громадянам ту публічну свідомість, яку замовляють монополії. Французька школа зорієнтована на досягнення соціального, культурного консенсусу та гармонійного розвитку між окремими індивідуумами й діяльністю організацій, компаній. Їхній РR – це спосіб управління, в якому гуманістичні цінності передують комерційним цілям. Навіть у корпоративному РR представники французька школи, насамперед, дотримуються умов, за яких розквіт та розвиток підприємств може здійснюватися лише за сприятливої публічно свідомості має місце упереджене бажання переконувати й бути любимими різною публікою завдяки різним сторонам поведінки компанії”.

У політичному РR методологія французької школи виразно виявляється в “системі впливів”, яка становить замкнене, але дуже динамічне коло. У ньому одні представники, що мають владу, панують та здійснюють вплив на все суспільство. “Влада грошей, з одного боку, і влада приймати рішення, з іншого, відчиняють та зачиняють двері до ще більших грошей і більшої влади”, – пише Тетяна Лебедєва у своїй книзі “Паблік рилейшнз”. “Система впливів носить замкнений характер, – також відзначає вона, – і недоступна для тих, хто непричетний до політичної влади та індустріальних еліт”.

Загальноєвропейський розвиток РR можна з відповідним ступенем умовності описати в чотирьох специфічних фазах. Кожна з них має свої суттєві відмінності та виразні ознаки. В основному розвиток європейського РR здебільшого збігається з основними етапами розвитку європейської інтеграції.

Початок першої фази європейського розвитку РR збігається із закінченням другої світової війни. У ці часи фахівці Старого Світу збуджують громадську думку необхідністю піарівської діяльності. У Європі протягом першого повоєнного десятиліття створюються спеціальні агентства та приватні бюро, які запроваджують технології РR у діяльність компаній, корпорацій та владних інституцій.

У середині 50-х років починається друга фаза розвитку європейського РR, яка продовжується до початку 70-х. У цей період формуються не тільки стабільні відносини компаній, державних інститутів та політичних партій з пресою й громадськістю, а водночас формується (і це найголовніше) нова культура у сфері обміну інформацією та розвитку взаємовідносин на засадах консенсусу й партнерства.

Третя фаза обіймає двадцятиріччя від 70-х до 90-х років, коли економічний розвиток західноєвропейських країн вийшов на етап нових інтеграційних відносин. Це суттєво вплинуло на розвиток РR, перетворивши його на мультинаціональну політику, що обіймає глобальні інформаційні процеси. Особлива домінанта, в яку перетворюються ці процеси, ефективно впливає на економічну та політичну діяльність окремих державних та міждержавних установ, корпорацій, компаній та фірм, а також окремих громадян, що проживають на території Західної Європи.

Загальна характеристика піарівських шкіл – Частина 2