Законодавчий процес у верховній раді України

6 Червня, 20104:20 pm

0


Законодавчий процес у верховній раді України

ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Однією з найважливіших функцій парламенту є законодавча функція, тобто прийняття, зміна та скасування законів.

Виключно законами України визначаються:

– права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина;
–    громадянство, правосуб’єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

–    права корінних народів і національних меншин;

–    порядок застосування мов;

–    засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку;

–    основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки;

–    правовий режим власності;

–    правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

–    засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

–    засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

–    засади утворення і діяльності політичних партій, інших об’єднань громадян, засобів масової інформації;

–    організація і діяльність органів виконаної влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

–    територіальний устрій України;

–    судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;

–    засади місцевого самоврядування;

–    статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

–    основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

–    правовий режим державного кордону;

–    правовий режим воєнного і надівичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

–    організація і порядок проведення виборів і референдумів;

–    організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;

–    засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються:

–    Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

–    порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

–    одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;

–    порядок використання і захисту державних символів;

–    державні нагороди;

–    військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

–    державні свята;

–    порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.

Законом України оголошується амністія.

Законодавчий процес у Верховній Раді включає такі послідовні процедури:

–    вияв законодавчої ініціативи;

–    обговорення законопроектів;

–    прийняття законів;

–    опублікування законів.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:

–    Президентові України;

–    народним депутатам України;

–    Кабінету Міністрів України;

–    Національному банку України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засіданнях. Розгляд і прийняття законопроекту Верховною Радою включає: обговорення і схвалення основних положень переважно, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд в трьох читаннях). Прийняття рішення щодо законопроекту може бути відокремлено в часі від його розгляду. Кількість повторних читань законопроекту не обмежується.

При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету, заслуховує відповіді на запитання, обговорює основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обговорення.

За наслідками обговорення в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:

–    відхилення законопроекту,

–    передачу законопроекту на доопрацювання із встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше читання;

–    опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання;

–    прийняття законопроекту за ошову (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комітетам підготувати законопроект на друге читання.

Основним у розгляді законопроекту є його друге читання.

Під час другого читання законопроекту Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та здійснює постатейне голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення.

За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:

–    відхилення законопроекту;

–    повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання;

–    опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на попередніх читаннях, доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання;

–    повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання;

–    прийняття законопроекту в другому читанні, підготовку його і подання на третє читання.

Третє читання законопроектів проводиться з метою внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами. Під час третього читання розглядаються і приймаються рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної Ради виносився на третє читання.

За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:

–    відхилення законопроекту;
–    повернення законопроекту на доопрацювання з наступним його поданням на повторне третє читання;

–    відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень;

–    схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум (за умови, що законопроект стосується питання про зміну території України);

–    прийняття закону в цілому.

Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду, Таке право Президента називається правом відкладального вето.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верховною Радою, публікуються в офіційних друкованих виданнях, якими є «Офіційний вісник України»; «Відомості Верховної Ради України»; газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Керецман В. Ю., Семерак О. С.

К-36 Правознавство. Навчальний посібник – К.: Атіка, 2002.-400 с.