Засоби регулювання психічного та функціонального стану

17 Травня, 20116:52 am

0


Засоби регулювання психічного та функціонального стану

Засоби регулювання психічного та функціонального
стану

Для того, щоб зберегти й поліпшити фізичну й розумову працездатність людей, забезпечити їм нормальну життєдіяльність, необхідно розробити шляхи та засоби регуляції цих навантажень, навчити пристосовуватись до них. У розв’язанні цих проблем, окрім інших наук (фізіології, гігієни і т.д), активну участь бере й психологія.

 

Психологи, вивчаючи особливості застосування психології як науки і як прикладної дисципліни в найрізноманітніших сферах життя (виробництво, побутове обслуговування, організація відпочинку, спорту і т.д.), з успіхом розробляють заходи, які поліпшують психологічну діяльність людини, її працездатність і дозволяють забезпечити найкращий відпочинок для нервової системи та психіки.
Під час складання екзаменаційної сесії студенти перебувають у дуже сильному психологічному напруженні. Кожен іспит – це стрес, який перевантажує нервову систему. У зв’язку з цим упродовж сесії значно змінюються функціональні показники студента: частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (AT), динамометрія і т.д. Для того щоб відновити ці показники, потрібно надати студентові відпочинок від розумової діяльності, тобто відновити працездатність кори головного мозку. Вищий навчальний заклад надає студентам три види відпочинку, різних за тривалістю: короткочасні перерви між заняттями, щотижневий день відпочинку і канікулярний відпочинок взимку і влітку. Не зважаючи на їх різновид, усі три види відпочинку повинні бути побудовані за одним принципом: відновити порушене попередньою роботою оптимальне співвідношення основних нервових процесів у корі головного мозку та збільшити пов’язану з цим розумову працездатність.

 

Рухи м’язів створюють велику кількість нервових імпульсів, збагачують мозок потоком відчуттів, які підтримують його в нормальній працездатності. Тому розумова працездатність невід’ємна від загального стану здоров’я, у закріпленні якого велика роль належить фізичній культурі. Після закінчення фізичної діяльності людина майже зразу може відключитися від неї, а при розумовій праці інтенсивна діяльність мозку продовжується тривалий період і після її завершення. Так, важка розумова праця безпосередньо перед сном, ускладнює процес засинання, призводить до так званих ситуаційних сновидінь, коли людина навіть уві сні продовжує вирішувати нерозв’язані проблеми, думати про прочитане й написане. У цих умовах нервова система не отримує необхідного відпочинку. Для успішної розумової праці необхідний не лише тренований мозок, але й треноване тіло.

 

Активний відпочинок підвищує працездатність тільки при виконанні наявних умов: його ефективність виявляється лише при оптимальних навантаженнях. М’язова діяльність, викликана різким загостренням емоційного стану в екзаменаційний період (змагання, єдиноборства, відповідальні спортивні ігри), призводить до пригнічення розумової працездатності.
Отже, спрямованість занять в екзаменаційний період до основної маси студентів повинна мати профілактичний характер, а для студентів-спортсменів – характер підтримки належного рівня фізичної і спортивно-технічної підготовки. На жаль, систематичні заняття фізичною культурою в сесійний період не стали традиційними у вищому навчальному закладі. Проте кожен студент повинен для себе визнати за правило підняття загального тонусу організму, рівня розумової працездатності шляхом активного виконання щоденних систематичних самостійних занять фізичними вправами за складеним індивідуальним графіком. Отже, стан психічного напруження, який спостерігається в студентів протягом періоду іспитів, можна зменшити завдяки використанню фізичних вправ.

Світлана Заболотна
Науковий керівник – к.пс.н., доцент – Леко Б.А.

Використана література:
1. Физическая культура студента: Учебник / Под ред. В.И. Ильинича. – М.: Гардарики, 2001. – 448 с.