Збирачі румунського музичного фольклору на Буковині на початку XX століття

23 Травня, 201110:12 pm

0


Збирачі румунського музичного фольклору на Буковині на початку XX століття

На початку XX ст. музичний фольклор, як складова частина народознавства, викликав велику зацікавленість науковців. Восени 1906 р. з ініціативи Міністерства Освіти з Відня був створений “Комітет для збирання буковинських народних пісень”. Головою комітету був обраний М.Фрідвагнер – професор і ректор Чернівецького університету. Між 1906-1914 pp. він організував за допомогою інтелектуалів сіл, а також селян систематичне фольклорне анкетування на Буковині, зібравши 10 тис. віршів і 2 тис. 250 мелодій, записаних на ноти професором Воєвідкою. Ця колекція народних пісень і віршів стала найоб’ємнішою довоєнною румунською фольклорною збіркою, яка частково надрукована в книзі “Румунські народні пісні з Буковини. Любовні пісні”(Вурзбург, 1940 р.) [2].
До збирання буковинського музичного фольклору М.Фрідвагнер залучив таких сільських фольклористів і музикантів, як О.Воєвідка, Ф.Русу, І.Віковяну та ін. Кожнен з них заслуговує на окрему увагу дослідників.
Олександр Воєвідка (1862-1931 pp.), будучи фольклористом, композитором, почесним членом музикального товариства “Дойна”, посів одне з провідних місць у збиранні буковинського музичного фольклору для збірки, координованої М.Фрідвагнером. Буковинець за походженням (с. Бояни, сучасний Новоселицький район Чернівецької області), О.Воєвідка зібрав понад 3 тис. мелодій, більшість з них записані між 1907-1914 pp. Але тільки невелика їх частка (380 мелодій) входять до вище згаданої збірки М.Фрідвагнера, решта залишилися в рукописі і зберігаються в Бухарестській Національній Бібліотеці. Пролежавши понад 60 років на полиці, ці матеріали надруковані лише у 1990 р. у збірці “Народні пісні з Буковини [1]. Для О.Воєвідки характерні: точність при записуванні мелодій, розташування матеріалу в хронологічній послідовності, зазначення прізвища та віку інформатора, місцевості і дати анкетування. Ось чому відомий музикознавець Л.Русу вважав його першим об’єктивним дослідником народних пісень з Буковини [3, с.276-277].
Іншим збирачем музичного фольклору був Філімон Русу (1882-1957 pp.). Він родом з Тереблечі (північна частина Буковини). М. Фрідвагнер згадує Ф. Русу у вступі до своєї праці як найпрацьовитішого з учителів-фольклористів, що взяв активну участь у процесі збирання (Ф.Русу зібрав понад 300 текстів пісень з Буковини).
Буковинський музичний фольклор в межиріччі Сірету і Пруту дослідив Іоан Віковяну (1879-1973 pp.). Родом з Нижнього Вікова Сучавського повіту, він був членом музичного товариства “Гармонія”, музично-драматичного об’єднання “Чіпріан Порумбєску”, збирачем музичного фольклору. І.Віковяну зробив свій внесок у процес збирання народних пісень для збірки координованої М.Фрідвагнером (зібрав 63 народних пісні).
Отже, на початку XX ст. збирання музичного фольклору посідало чільне місце в процесі етнографічних досліджень на Буковині. Провідне місце в цьому процесі належить М.Фрідвагнеру, який залучив до нього таких учителів-музикантів як, О. Воєвідку, Ф.Русу, І. Віковяну та ін. За їхньою допомогою зібрано 2250 буковинських мелодій, які вміщені у згаданій збірці, координованій М.Фрідвагнером. Вона стала найоб’ємнішою збіркою довоєнного румунського фольклору.

Олег Шкіопу, Антоній Мойсей
Науковий керівник – проф. Кожолянко Г.К.

Використана література:
1. Cantecele populare din Bucovina (Editie ingrijita de V. Nicolescu §i C. Radulescu – Pajcu ). – Bucure§ti: Editura muzicala, 1990. – 326 p;
2. 2. Friedwagner M. Rumanische Volklieder aus der Bukovina. Liebeslieder. – Viirzburg: Konrad Triellisch Verlag, 1940. – 582 p;
3. 3. Datcu I. Dictionarul etnologilor romani. – Bucure§ti: Saeculum I.O., 1998.-01.-327 p.