Жанри газетної журналістики – Частина 2

Квітень 29th, 20123:34 pm

0


Жанри газетної журналістики – Частина 2

Жанри газетної журналістики – Частина 1

У журналістиці виділяють досить специфічну групу жанрів, що за традицією називають художньо-публіцистичними, в яких поєднують художні і публіцистичні засоби відображення життєвих ситуацій, фактів, явищ. Їй притаманні образність і типізація, широке використання всіх літературно-мистецьких зображальних засобів.

Основними художньо-публіцистичними жанрами в газетній журналістиці є нарис і близькі до нього зарисовка, есе (відображають позитивні або нейтральні явища дійсності) та фейлетон і памфлет (гостро критичні, сатиричні жанри).

У художньо-публіцистичних жанрах конкретний, документальний факт ніби відходить на інший план. Визначальним стає авторський погляд, авторська думка та враження. Факт типізують, подають його образне трактування.

Так, наприклад, у нарисі факти автор пропускає через свідомість, передає через власне світоглядне “я”, частково збагачуючи власною фантазією. Для цього жанру більш важливим є не сам факт, а як цей факт сприймає і трактує автор, які асоціативні зв’язки він викликає. У нарисі факт узагальнений, типізований та переосмислений в образ.

Нарис, як і деякі інші жанри, має свою систему підвидів (портретний нарис, подорожній нарис, проблемний нарис, портретний нарис тощо).

Для художньо-публіцистичних жанрів особливо характерна типізація, сила узагальнення. Авторові важливо уміти піднятися над явищем або фактом. Важливо не констатувати, перелічувати факти, а наочно їх зображати, заглиблюючись у пошук причин, активно висловлювати свою точку зору.

Студентам також необхідно в загальних рисах ознайомитися з сатиричними жанрами, що друкують у періодичних виданнях (байки, анекдоти, епіграми, пародії тощо).

**********

+ жанр (від франц. genre – рід, вид) – усталений тип твору, який склався історично, відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу і характеризується чіткими ознаками структури. Кожен жанр відіграє конкретну роль у системі засобів інформації і характеризується певною композиційною організацією матеріалу.
+ замітка – найбільш поширений інформаційний жанр, який повідомляє про факт, подію або явище внутрішнього або міжнародного життя. Основні її ознаки: стислість викладу, оперативність. Види замітки: хронікальне повідомлення, анонс, коротка інформація (факт), репліка, розширена замітка;
+ звіт – інформаційний жанр, покликаний подати читачеві досить вичерпну інформацію з певної теми чи про певну подію. Звіти подаються з важливих суспільно-політичних, культурних, наукових та спортивних подій;
+ інтерв’ю (від англ. interview – бесіда, розмова) – інформаційний жанр, що являє собою розмову журналіста з компетентною особою або групою осіб з метою отримання інформації, текст якої призначений для публікації в газеті або журналі. Різновиди інтерв’ю: інтерв’ю – монолог, інтерв’ю – зарисовка, інтерв’ю – діалог, інтерв’ю – анкета, прес-конференція;
+ репортаж (від лат. reportare – передавати, повідомляти) – жанр, у котрому оперативно, динамічно, емоційно відображується якась подія чи явище, очевидцем або учасником якого був журналіст. Характерною ознакою репортажу є активно діюче авторське “я”, що створює в читацької аудиторії т. зв. “ефект присутності”. Види репортажу: подієвий, пізнавальний, проблемний.
+ кореспонденція (від лат. сorrespondeo – відповідаю, інформую) – один з найбільш поширених аналітичних жанрів, який, використовуючи достовірні, об’єднані однією темою факти, публіцистичними засобами відображає певний бік сучасної дійсності, обмежений місцем і часом. Існують два різновиди кореспонденції – інформаційна та аналітична;
+ стаття – жанр публіцистики, який відзначається ґрунтовним аналізом матеріалу, високим рівнем узагальнення, чіткою соціальною спрямованістю. Використовуючи різноманітні факти, яскраві приклади, цифри, автор статті досліджує злободенні суспільно-політичні проблеми. Залежно від мети і призначення, статті бувають теоретичними, пропагандистськими, проблемними, науковими;
+ коментар – різновид статті, головним завданням якого є з’ясувати ситуацію, показати задіяних у ній осіб, розвинути й висловити думку, обґрунтувати певну ідею чи підкріпити певну позицію. Коментар відзначається високим рівнем суб’єктивізму, хоча є об’єктивним на рівні ретельності збирання фактів, їх вивчення, спостереження;
+ рецензія (від лат. recensio – перегляд, оцінка) – аналітичний жанр, у якому подається публіцистична оцінка літературного, наукового або мистецького твору. Від інших жанрів відрізняється тим, що розглядає не факти дійсності, а життєві явища, вже відображені засобами мистецтва (в тому числі пластичного) чи публіцистики. Види рецензії – теоретична і художня (мистецька);
+ огляд – один із поширених аналітичних жанрів, в основі якого лежить осмислення системи подій, фактів і явищ, обмежених певними часовими та географічними межами. Його завдання – ознайомити читача з певними подіями в різних сферах людської діяльності за певний час. Види оглядів: загальний, тематичний, міжнародний, огляд листів;
+ огляд преси як жанр має багато спільного з рецензією. В ньому також аналізують і оцінюють твори, в яких відображено реальне життя. Від літературної рецензії огляд преси відрізняється специфікою об’єкта розгляду: аналізує періодичне видання – газету, журнал, а також матеріал, переданий по радіомовленню чи телебаченню. Види оглядів преси: загальний, тематичний, інформаційний.
+ нарис – це жанр публіцистики, в якому на документальній основі уза-гальнюють важливі суспільно-політичні явища, розкривають події, в центрі яких є постать людини, її характер. Різновиди нарису: портретний, подорожній, проблемний;
+ зарисовка – це самостійний жанр, для якого характерна нарисова сутність. В центрі зарисовки – завжди конкретна й локальна за своїм значенням, масштабами подія. Наприклад, початок навчального року, спортивні змагання, відкриття культурної установи тощо;
+ есе (від франц. еssai – начерк) – жанр публіцистичної літератури довільної фактури, що поєднує в собі підкреслено індивідуальну позицію автора з розлогим, вільним викладом документального матеріалу;
+ фейлетон (від франц. feuilleton – аркуш) – літературно-публіцистичний газетний чи журнальний твір сатиричного характеру на злободенну тему. Відзначається гострим суспільно-політичним змістом, актуальністю, оперативністю проблематики, сатирично-гумористичною образністю, жвавим дотепним викладом;
+ памфлет (від грецьк. рan – все + phlego – спалюю) – один із сатиричних жанрів, публіцистичний газетний або журнальний твір гостросатиричного змісту на злободенну тему, спрямований проти негативного і шкідливого явища, організації, особи.