Журналістика як система

26 Березня, 20129:11 am

0


Журналістика як система

1. Визначення терміну “журналістика”.
2. Співвідношення понять “журналістика” та “журналізм”.
3. Особливості професії журналіста.
4. Журналістика як система.
5. Система засобів масової інформації: сучасний стан і тенденції розвитку
6. Інфраструктура журналістики.

Журналістика − одна з найцікавіших професій, жоден інший різновид людської діяльності не дає такої можливості для самореалізації. Широкі горизонти професійних зацікавлень розкриваються з основних напрямках журналістської роботи. Це й щоденна інформаційна робота з потоком новинної інформації, це й можливість реалізації творчих задумів; робота в друкованих та електронних засобах масової інформації, радіо, телебаченні, фотожурналістика, робота у відділах зв’язків з громадськістю, прес-центрах, прес-службах, інформаційних агенціях тощо. Крім того журналіст може себе реалізувати як в галузі творчої діяльності, так і займатися суто технічними аспектами професійної діяльності.

Журналістика (від. фр. journal – щоденник, jour – день) – одне із найважливіших соціальних явищ сучасного життя, вид масово-інформаційної діяльності, що забезпечує безперервний взаємозв’язок між особистістю, групою людей і суспільством у цілому, а також між різними суспільними сферами і навіть між поколіннями. Процес журналістської діяльності складається зі збору, обробки, зберігання й періодичного розповсюдження актуальної суспільно-значущої інформації.

Журналістика – особлива сфера суспільно-політичної діяльності, що має свої творчі властивості. Як і кожна наука, вона має свій предмет і свої завдання. У широкому плані предметом журналістики є все те, що пов’язано з функціонуванням засобів масової інформації. Але таке визначення не вичерпує і не охоплює всього змісту. Визначення журналістики не можна вкласти в одне-два речення, журналістика – це система:
журналістика – це вид громадської діяльності з періодичного поширення соціальної інформації через канали комунікацій;
журналістика – це особливий вид творчості у сфері соціально-політичної практики, завдання якої – збір, обробка, поширення та зберігання інформації;
журналістика – це твори, з яких складаються номери газет і журналів, програми телебачення та радіомовлення, тобто продуктів журналістської діяльності;
журналістика – це форма масово-інформаційної діяльності значної групи людей у виробництві, політиці, науці, культурі тощо;
журналістика – система засобів масової інформації, за допомогою якої відтворюються картини життя сьогодення;
журналістика – наука, що вивчає історію засобів масової інформації, їхні принципи та функції, а також закони літературно-публіцистичної творчості.

Крім того, слід наголосити на ще одному важливому аспекті журналістики. Журналістика – це бізнес. Від перших днів свого існування журналістика була способом торгівлі новинами, інформацією, тобто сферою бізнесових інтересів, справою, що приносить прибуток.

У демократичному суспільстві, щоб повідомлення ЗМІ були на-справді об’єктивними, вони не повинні підлягати втручанню або контролю якоїсь однієї групи, організації чи уряду; така незалежність можлива лише за умов самофінансування; тому в демократичному суспільстві інформаційні установи в основному є комерційними чи бізнесовими структурами. Подібно до інших комерційних структур, успіх або занепад організації, що постачає новини, залежить від ринкової ситуації, від ставлення до неї споживача новин.

На відміну від інших бізнес проектів, залежність між задоволенням споживача та вигодою ЗМІ непряма. Новини мають бути укладені так, щоб продаватися; прибуток повинен формуватися не безпосередньо від читача чи глядача, а через збільшення кількості читачів чи глядачів, кожен з яких не витрачає більших коштів на придбання газети.

Завойовуючи дедалі більшу аудиторію за допомогою підвищення журналістської майстерності, дизайнерської якості видання, об’єктивності пропонованої читачам інформації, ЗМІ здійснює другий економічний крок: продає рекламодавцю товар в межах читацької аудиторії видання. Продаж реклами субсидує продаж новин, а відтак і всю журналістику.

Отже, журналістика є складною сферою духовної, інтелектуальної та економічної діяльності людини, що має передусім гносеологічний характер.

Під терміном “журналізм” слід розуміти специфічну масово-інформаційну діяльність, яка пов’язана з пошуком та передачею актуальної соціально-значущої інформації у ритмізованій, дискретній формі. Ядром поняття “журналізм” виступає журналістська професія, хоча саме поняття журналізму є більш об’ємним.

Об’єктом журналістики є вся дійсність без будь-яких обмежень чи винятків, уточнень чи застережень. Немає такої сфери життя – у політиці, науці, культурі, побуті, – якої б не торкалося слово журналіста. Щоправда, в кожній країні є поняття державної таємниці, тобто такої сфери, куди навіть журналістам проникати заборонено.

Разом з тим у структурі журналістики доцільно виділяти її предмет – вужчу сферу дійсності, конкретну частину об’єкта, яка відіграє провідну роль у гносеологічному спрямуванні даної діяльності. У цьому сенсі журналістика спрямована на повідомлення про конкретні зміни в дійсності, нові явища в ній. “Відповідно предметом пізнання для журналіста, − зазначає І.Михайлин, − виступають конкретні ситуації життя, у яких виявляють себе її нові моменти – позитивні чи негативні, але обов’язково значущі для багатьох”.

Суб’єктом журналістської діяльності є журналіст – “професійний працівник, котрий займається літературно-публіцистичною діяльністю у журналах, газетах, на радіо і телебаченні” (Москаленко А. Теорія журналістики: Підручник. – К.: Експрес-об’ява, 1998).

Журналістика як система – Частина 2
Журналістика як система – Частина 3