Зовнішня подача газетних матеріалів

26 Квітня, 20127:59 am

0


Зовнішня подача газетних матеріалів

Засоби виділення матеріалів у газеті. Однією з головних умов подальшого прочитання матеріалу читачем після перегляду газети є те, наскільки вдало були підібрані заголовки, ілюстрації, шрифтове та графічне виділення тексту номера.

Відомий український дослідник газетної журналістики В. Іванов розглядає такі методи виділення текстів у газеті: шрифтовий (коли для виділення в тексті будь-якого слова, речення, абзацу чи цілого матеріалу використовують різні шрифти тих самих гарнітур, що й для набору самого тексту), за допомогою формату (суть методу полягає в наборі тексту колонками, вужчими чи ширшими за стандартні), композиційний (читач акцентує увагу за допомогою розташування того чи іншого матеріалу на тому чи іншому місці газетної шпальти), графічний (за допомогою цього методу матеріал може бути підкреслений знизу і зверху по горизонталі лініями, що відбивають або відділяють його від інших матеріалів кутом, тобто горизонтальною та вертикальною лініями, рамкою), комбінований (для підсилення виділення інколи використовують кілька його способів, зокрема поєднуючи шрифтові засоби виділення з нешрифтовими) та інші (колір, врізки, переноси тощо).
Студентам слід занотувати відповідний розділ навчального посібника “Техніка оформлення видання” для того, щоб якнайкраще засвоїти матеріал.

Види і призначення газетних заголовків. Студенти повинні розуміти, яку роль відіграє заголовок у пресі, а саме: точно передає зміст публікацій, допомогає читачеві швидше знайти цікавий йому матеріал, організувати матеріал на сторінці. Професор В.Іванов у посібнику “Техніка оформлення видання” зазначив: “Найважливіша функція газетного заголовка – керувати увагою читача”. Логічно передаючи єдність змісту і форми, заголовки мають передавати ставлення автора до факту, явища чи події, тим самим впливати на формування громадської думки читацької аудиторії.
Студентам необхідно з’ясувати способи поліграфічного виконання заголовків, уміти розрізняти набірні та клішовані, відрізняти заголовки за видами (інформаційні, образні).

Останнім часом у журналістську практику ввійшло поняття заголовного комплексу, що передбачає поєднання заголовків різного призначення (підзаголовок, внутрішній підзаголовок, надзаголовок, рубрика).

Усвідомлюючи все це, студенти повинні знати причини розмаїття пред-ставлених у журналістиці типів заголовків, які вони виконують функції, шляхи пошуку заголовка для журналістського матеріалу.
Особливу увагу студенти повинні зосередити на питаннях зовнішнього оформлення заголовків, переносу його на рядки, розбивку рядків.

Досліджуючи підходи вітчизняної і зарубіжної теорій журналістики, треба з’ясувати деякі ґрунтовні відмінності в питаннях зовнішньої подачі матеріалів у цілому і підготовки заголовків зокрема. Особливо відчувається це в поділі заголовків на типи (інформаційні, мотивуючі) та вимогах до їх добору. Так, у збірці навчальних матеріалів, складених за французькою методикою підвищення кваліфікації працівників ЗМІ “Гід журналіста” (К., 1998) зазначено, що “завданням інформаційного заголовка є повідомити основну інформацію протягом 2-3 секунд, які читач витрачає на ознайомлення з ним”. Вимоги до інформаційного заголовка: він має бути гранично ясним і зрозумілим, являти собою найпростішу синтаксичну конструкцію, бути максимально коротким.

Мотивуючий заголовок – це елемент тексту, що має своїм завданням вплинути на читача емоційно, заінтригувати, “не вказавши” при цьому ключової новини. Вимоги до підбору мотивуючого заголовка:

а) шокувати – знайти слова, співвідносні зі змістом повідомлення, здатні “струсонути” чи просто здивувати читача;
б) перекроїти відому фразу, взявши за основу назву книги чи фільму або прислів’я;
в) скористатися грою слів;
г) заримувати;
д) сполучати слова у несподіваний спосіб (“валюта пішла в прийми” – про розширення зони франка в Африці)”.

Вітчизняна журналістика має глибший погляд на сутність заголовка, тому й різновидів його розрізняє набагато більше:

1.    Звичайний заголовок.
2.    Підзаголовок. Набирають меншим шрифтом і служить для пояснення або розвитку основного заголовка.
3.    Надзаголовок. Завжди конкретний, деталізує основний заголовок, наголошує на основній думці публікації.
4.    Рубрика. Заголовок, що вказує на жанр або розділи газети, в якій уміщено даний матеріал чи матеріали певної тематики. Рубрики бувають: постійні, тимчасові, службові, тематичні, суперрубрики.
5.    Заголовок з рубрикою.
6.    “Шапка”. Заголовок, що об’єднує кілька матеріалів на певну тему, кожний з яких має свій заголовок. “Шапки” бувають:

– інформаційні – повідомляють про якусь подію або місце, де вона відбулася;
– об’єднуючі – висловлює основну ідею, головну думку добірки матеріалів;
– “шапка” тематичної полоси з підзаголовками – поряд з мальованою або набірною назвою полоси підверстують по висоті (поряд) або по ширині (знизу чи зверху) кілька цитат чи ключових фраз із матеріалів полоси або читацьких листів.

7.    Заголовок з афішкою. Заголовковий комплекс, що набув сьогодні значного поширення. Використовують під час друку великих за обсягом матеріалів. У афішку виносять п’ять-шість головних тез, які є лейтмотивом публікації.
8.    Заголовок з підзаголовком. Частіше за все використовують при підготовці тематичних полос, коли на сторінці необхідно дати великий масив тексту при мінімальному ілюструванні.
9.    “Прапор” – заголовок, розверстаний на більшу кількість колонок, ніж обсяг самого тексту; використовують для виділення особливо важливих, але невеликих за обсягом інформацій.
10.    Вертикальний заголовок – такий, що оформляють уздовж колонки тексту. Це нова форма, яка ще не набула поширення у вітчизняній пресі.
11.    Заголовок з ілюстраціями.
12.    Заголовок – географічна назва.
13.    Заголовок, намальований на фотографії.
14.    Мальований заголовок.
15. Заголовок із репродукованих літер.

Але всі означені різновиди заголовків у газеті служать одному – привертанню уваги читача до певного матеріалу, донесенню головної думки публікації, спонуканню читача до прочитання надрукованого під заголовком.

Види розміщення текстових матеріалів на газетній полосі. Під час вивчення цього питання студенти повинні зрозуміти, що кожна газетна полоса складається з кількох основних композиційних елементів. Основним таким будівельним елементом газети, безперечно, є текст – матеріал, надрукований стандартними шрифтом і розміром колонки. Проте, щоб він не був схожий на цеглину, можна використати деякі прийоми. Наприклад, продумати стиль та розмір шрифту, зробити червоний рядок або висячий відступ, звернути увагу на трекінг та інтерліньяж, використати додатковий міжрядковий пробіл між текстами тощо. Доступність тексту залежить не лише від шрифту, а й від ширини та довжини колонки. Текст стає важким для прочитання, якщо ширина колонки менше ніж 10 цицеро. Ідеальна довжина коливається від 5 – 25 см.

Іншим важливим композиційним елементом є добірка. Тому треба дета-льно з’ясувати всі види оформлення добірки, що сприятиме легшому засвоєнню верстки великих за обсягом матеріалів, таких як газетного підвалу, горища, стояка, розпашки, газетного розвороту тощо.

Необхідно звернути увагу на такі елементи верстки газетної полоси, як вікно, вріз; особливості верстки ілюстрацій; специфіку оформлення першої та останньої сторінок; тематичні полоси, “газети в газеті” тощо.

Вивчення питань цієї теми необхідно для правильного графічного оформлення газетної полоси. Без ґрунтовного знання різновидів подачі матеріалів на газетній полосі, правильного користування ними неможливо правильно й цікаво оформлювати макети й моделі газетних номерів.

Зовнішня подача газетних матеріалів – Частина 2