Причини вступу США у Першу світову війну XX ст. докорінно змінило роль Сполучених Штатів Америки у світовій політиці. При цьому багатьох дослідників особливо дивує те, з якою швидкістю їй вдалося трансформуватися з відносно ізольованої країни у західній півкулі у державу всесвітнього розмаху. І можна гадати, як би склалася доля США, якщо б не вибухнула в […]

Дослідження відкритих поселень Галицької Землі Х-ХШ ст. Неукріплені, відкриті поселення поряд з городищами, містами і могильниками цікаві тим, що містять матеріал і цінні дані для вивчення виробничих сил ранньофеодального суспільства, історії, культури Давньої Русі. Однак, складаючи найчисельнішу групу археологічних пам’яток, де проживала основна маса давньоруського населення, вони водночас є найменш вивченою категорією [1, с.142]. Останнім […]

Народна медицина українців буковинської Хотинщини. Замовляння “мольфарів” і “бабок” У народній медицині українців від найдавніших часів і майже до середини XX ст. магічні методи лікування займали одне з Основних місць. З усіх видів лікувальної магії одним з найпоширеніших була вербальна або словесна магія. В цьому виді магічних обрядодій простежується світогляд українців, їх світосприймання, погляди На […]

Розширення Європейського Союзу на схід: деякі економічні та політичні наслідки для України Серед регіональних геополітичних утворень в Європі, та й у світі загалом особливим динамізмом вирізняється Європейське Співтовариство. В найближчому майбутньому Україна не має шансів опинитися в лоні Європи, тоді як її західні сусіди, в першу чергу Польща, Угорщина, пізніше Словаччина, незабаром стануть членами ЄС. […]

Нікколо Макіавеллі як державний діяч і мислитель. Одним із видатних діячів епохи Відродження був італійський мислитель, політичний і державний діяч Нікколо Макіавеллі (1469 – 1527). Аналізуючи його світоглядну концепцію необхідно зазначити, що в центрі власного світобачення Макіавеллі поставив людину, яка у своїй діяльності керується приватними інтересами, зумовленими прагненнями зберегти та примножувати власність. Він писав: “Людина […]

Основні педагогічні категорії Педагогіка має свій понятійний апарат — систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. Категорії — найзагальніші поняття, що відображають основні, найістотніші сторони, властивості та зв’язки явищ об’єктивного світу. Найважливіші педагогічні категорії — виховання, освіта і навчання. Вони охоплюють сукупність реальних явищ, теоретичних і практичних питань, що належать […]

Система педагогічних наук Структура сучасної педагогіки відображає зв’язки і відносини, що виникли під час історичного розвитку педагогічних знань, визначає місце кожної з педагогічних наук, її роль для педагогічної практики. Нині педагогічна наука об’єднує до двадцяти педагогічних галузей. їх кількість зростає залежно від суспільних потреб (йдеться про самостійні науки із своїм предметом, методами дослідження, понятійно-категорійним апаратом). […]

Міжпредметні зв’язки педагогіки Педагогіка пов’язана з багатьма науками: філософією (етикою), соціологією, естетикою, психологією, анатомією і фізіологією людини, економічними науками, етнологією, педіатрією, кібернетикою тощо. Міжпредметні зв’язки педагогіки з іншими науками дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси. Філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують […]

Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження Метод, методиканауково-педагогічного дослідження Поняття «метод» (грец. methodos) використовувалося в стародавньому світі як синонім до виразів «шлях дослідження, спосіб пізнання». Сучасна філософія трактує його як форму практичного і теоретичного освоєння дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання свого предмета. Метод науково-педагогічного дослідження […]

Поняття про особистість, її розвиток та формування Дитина уже зі свого народження всіма своїми особливостями (будова тіла забезпечує можливість прямого ходіння, структура мозку — можливість розвитку інтелекту, будова руки — перспективу використання знарядь праці тощо) підтверджує свою належність до людського роду, що фіксується в понятті «індивід». Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник […]